"Ресурсний" закон несправедливий у сфері ренти на руду попри всі заяви влади – експерт

"Закон №5600 – це удар, зокрема, по нашій галузі, який поспіхом прикрили брехливими заявами про те, що влада, мовляв, наводить лад, робить систему справедливішою. Але де ця декларована справедливість, якщо зараз видобувачі залізняку, наприклад, платитимуть набагато більше, ніж видобувачі марганцевої руди? Поправку про підвищення ренти для марганцевих руд, нагадаю, прибрали із законопроєкту останньої миті перед фінальним голосуванням", – наголосив Каленков.

За його словами, прописані в законопроєкті норми серйозно б'ють по конкурентоспроможності українських постачальників руди на зовнішні ринки: база оподаткування для залізної руди стала вищою, ніж в інших країнах, оскільки від індексної ціни не віднімають логістики, а ставки найвищі, із застосуванням прогресивної шкали.

"З огляду на низьку якість руди, яку видобувають з українських надр, і складні умови залягання, наша собівартість і так була у 2,5–3 раза вищою, ніж в основних виробників з Австралії, Бразилії та Південної Африки. У разі чергового падіння цін Україну можуть витіснити із глобальних ринків, зокрема з ринку Європи. У тій самій Росії, із якою ми конкуруємо на європейському континенті, значно вигідніші умови оподаткування, у рази менші витрати на енергоносії та витрати на тонну/кілометр", – розповів експерт.

Він переконаний, що законопроєкт №5600 і щодо ренти, і щодо інших платежів розбалансував податкову систему і зробив її менш конкурентною.

"Тому я сподіваюся, що ми повернемося до того, що анонсував передостанній прем'єр-міністр: весь Податковий кодекс України потрібно переглянути та написати за участю експертів, щоб у підсумку вийшов нормальний, збалансований документ", – резюмував Каленков.

Контекст:

Законопроєкт №5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" було зареєстровано у Верховній Раді 2 червня, його ініціатором став Кабмін.

Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні казали, що зміни дадуть змогу збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення стосуватимуться лише великого бізнесу й не зачеплять загальнодержавних податків для громадян, а також малого та середнього бізнесу.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розкритикувало законопроєкт, у відомстві зазначили, що він містить корупційні чинники та низку інших порушень, тому його треба суттєво доопрацювати. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті 8 червня.

1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні, 30 листопада – у другому. Розглядали документ за спецпроцедурою, що обмежує час на розгляд поправок (загалом їх було подано понад 11 тис.).

Розгляд проєкту у другому читанні неодноразово переносили. Нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснював це консультаціями, які "стосувалися найболючіших питань для великого бізнесу". За його словами, ресурси законопроєкту №5600 відображено у проєкті держбюджету на 2022 рік.

Нардепи подали низку проєктів постанов про скасування законопроєкту, але 14 грудня їх усі відхилила Рада, документ підписав спікер і передав на підпис президенту.