Рябцев: Ухвалена Верховною Радою постанова про "Північний потік – 2" – правильний крок, але сподіватися на реакцію ЄС навряд чи варто
Законодавство Євросоюзу не передбачає регулювання діяльності транзитних та експортних трубопроводів, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" експерт в енергетичній сфері Геннадій Рябцев.
Інституції Європейського союзу, найімовірніше, ніяк не відреагують на ухвалену українським парламентом "Звернення Верховної Ради України до міжнародної спільноти про неприпустимість будівництва газопроводу "Північний потік – 2". Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив експерт в енергетичній сфері Геннадій Рябцев.
"Україна протистоїть як РФ, яка намагається зменшити залежність від країн-транзитерів, так і Євросоюзу, що реалізує політику диверсифікації маршрутів постачань газу. Не забувають європейці і про прибутки, які отримують від торгівлі російським газом. Ухвалена Верховною Радою постанова про "Північний потік – 2" – правильний крок, але сподіватися на реакцію ЄС навряд чи варто. Законодавство Євросоюзу не передбачає регулювання діяльності транзитних та експортних трубопроводів. Тобто про якісь перспективи цієї постанови годі й говорити", – зазначив Рябцев.
Він уважає, що нинішнє керівництво НАК "Нафтогаз" не турбується про долю української газотранспортної системи після закінчення транзитного контракту з "Газпромом".
"Перспективи співпраці "Нафтогазу" і "Газпрому" після 2019 року виглядають примарними. Залишається питання, чи з'явиться до цього часу незалежний оператор української ГТС? У нього мають бути активи, щоб вести прибуткову діяльність. Якщо такий оператор з'явиться і проведе успішні переговори з "Газпромом", ми можемо розраховувати на транзит російського газу в межах 40–50 млрд м&³3; на рік. В іншому разі обсяги транзиту скоротяться до 10–15 млрд м&³3;. А тоді з експлуатації доведеться вивести чи не більше ніж половину потужностей нашої ГТС. Але думаю, доля української ГТС мало цікавить нинішнє керівництва "Нафтогазу". Бо після президентських виборів топ-менеджмент усіх національних енергетичних компаній, найімовірніше, зміниться", – резюмував Рябцев.
Проект "Північний потік – 2", очолюваний колишнім канцлером Німеччини Герхардом Шредером, передбачає будівництво двох ниток газопроводу сукупною потужністю 55 млрд м&³3; газу на рік із Росії до Німеччини дном Балтійського моря. Чинний газопровід "Північний потік" складається з двох ниток із пропускною здатністю 27,5 млрд м&³3; кожна. "Газпром" почав постачання першою ниткою газопроводу у 2012 році.
У грудні 2015 року президент Європейської ради Дональд Туск заявив, що проект другої черги газопроводу "Північний потік" не відповідає енергетичним правилам ЄС (Третьому енергетичному пакету) і підриває роль України як транзитера газу.
Влада України, Польщі, Латвії, Молдови, Литви, Угорщини, Румунії, Словаччини, Естонії і Чехії називає "Північний потік – 2" загрозою енергетичній безпеці Європи.
Уряд ФРН розглядає трубопровід "винятково як бізнес-проект". 27 березня Німеччина видала повний комплект дозволів на будівництво газопроводу "Північний потік – 2".
Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентами країн Балтії 3 квітня у Вашингтоні розкритикував Німеччину за це рішення.
Голова правління "Газпрому" Олексій Міллер заявив 3 квітня, що після запуску "Північного потоку – 2" і "Турецького потоку" транзит російського газу через Україну впаде в 10 разів.
Верховна Рада України 5 квітня ухвалила постанову "Про звернення Верховної Ради України до міжнародної спільноти про неприпустимість будівництва газопроводу "Північний потік – 2" і монополії Російської Федерації на газових ринках світу".