Справа "Роттердам плюс" може поховати кар'єру Ситника – політолог Кулик

Артем Ситник може позбутися крісла директора НАБУ за маніпулювання результатами дослідження застосування формули "Роттердам плюс", яке провів Інститут економіки та прогнозування НАН України. Таку думку висловив у своєму блозі на Site.ua експерт із питань енергетики Віталій Кулик, коментуючи інтерв'ю директора інституту, академіка Валерія Гейця газеті "Україна молода".

"Випливли цікаві подробиці. Виявляється, усі заяви Ситника про збитки, переплати тощо від формули в розмірі 15 млрд грн – м'яко кажучи, не відповідають дійсності. Жодних збитків інститут Гейця не нарахував. І нічого взагалі не нарахував", – заявив Кулик.

За його словами, директор НАБУ маніпулював інформацією, штучно створюючи негативне ставлення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), і її рішень.

"Суспільство дурили. Отримавши висновок інституту Гейця, Ситник зробив вигляд, що у нього з'явилися докази для продовження розслідування, і 50 детективів із чималими зарплатами продовжили займатися справою "Роттердам плюс". Але, крім повторення ритуальних фраз із арсеналу [голови Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг Андрія] Геруса і Ко, ми не чуємо від слідства нічого нового", – додав експерт.

Він уточнив, що вчені інституту не могли прорахувати розмір збитків, оскільки не мали даних для об'єктивної оцінки впливу формули на економіку.

"Геєць відкрито визнає, що в його інституті до кінця не розуміють, що відбувається у вугільно-енергетичній сфері. Ніхто не знає, із якою рентабельністю працюють приватні підприємства. Чи є такий міфічний надприбуток, про який так люблять розповідати опоненти "Роттердам плюс", – пише Кулик.

Експерт також засумнівався в компетенції співробітників інституту проводити такі економічні дослідження.

"Інститут економіки та прогнозування НАН України, яким керує академік Геєць, не є експертною установою. Це академічна наукова установа, яка відповідає за наукові дослідження і розвиток науково-економічної думки. І ніяк не структура для проведення судово-економічних експертиз для слідства у сфері кримінального права. Незрозумілий і статус такої експертизи. На всі мої запитання самі співробітники інституту не змогли чітко сказати, чи є у них необхідні сертифікати і ліцензії, або це просто економічне прикладне дослідження?" – повідомив Кулик.

Він зазначив, що в Україні схожі експертизи роблять спеціалізовані інститути. Зокрема, ГПУ і СБУ звертаються в Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ).

"Але НАБУ не пішло по експертизу у КНДІСЕ, бо торік цей інститут уже проводив таке дослідження і дійшов висновку, що формула "Роттердам плюс" є обґрунтованою", – нагадав експерт.

Однак керівництво НАБУ, вважає Кулик, свідомо спотворює висновки наукової експертизи.

"Останні кілька місяців для Ситника "економічний звіт" інституту Гейця був рятівним колом, на якому йому вдавалося утримувати справу "Роттердам плюс" від закриття. Тому одкровення академіка Гейця – це нищівний удар для НАБУ", – вважає Віталій Кулик.

У будь-якій цивілізованій країні такий скандал призвів би до відставки керівника правоохоронного органу, резюмує експерт.

24 березня 2017 року НАБУ відкрило кримінальне провадження, у межах якого розслідує дії членів НКРЕКП, які затвердили формулу "Роттердам плюс".

17 серпня співробітники Національного антикорупційного бюро України провели обшуки в НКРЕКП у межах кримінального провадження у справі "Роттердам плюс".

Економічну обґрунтованість і законність формули "Роттердам плюс" підтвердив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ). Про це повідомила адвокат Ірина Одинець, яка представляє інтереси екс-членів Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Європейська асоціація вугілля та лігніту Euracoal також зробила висновок, що використання формули "Роттердам плюс" українською владою було обґрунтованим підходом.

23 серпня НКРЕКП скасувала застосування формули "Роттердам плюс". Рішення набуде чинності з моменту запуску нового ринку електроенергії.