Ціноутворення, відшкодування ПДВ і валютне регулювання. Експортери обговорили головні проблеми під час війни
Українські експортери під час війни зіштовхуються із численними проблемами, спричиненими як безпосередньо бойовими діями, так і неоднозначними діями органів контролю і не завжди продуманими управлінськими рішеннями влади. Серед таких проблем – сумнівні методи контролю трансфертного ціноутворення, затримки з поверненням ПДВ, різні валютні обмеження й інші. Про це йшлося на круглому столі "Проблеми експортерів під час війни: виклики регулювання", який організував профільний портал GMK Center.
Однією з головних проблем для українських експортерів у гірничо-металургійному комплексі (ГМК) є недосконалість системи контролю за трансфертним ціноутворенням (ТЦУ). Зокрема, висновок Верховного Суду дає змогу податківцям використовувати котирування Platts як єдине джерело інформації для будь-якої операції ТЦУ в межах гірничовидобувного й паливно-енергетичного секторів. Однак використання Platts у справах контролю ТЦУ може створити значний тиск на бізнес, адже застосування певних котирувань може легко зробити будь-яке експортноорієнтоване підприємство ГМК нерентабельним, зазначили учасники обговорення.
Координаторка податкового комітету Європейської бізнес-асоціації Наталія Артемчук повідомила, що об'єднання готує свою позицію щодо неоднозначних підходів податкової служби в питаннях контролю ТЦУ, яку планують оприлюднити найближчим часом.
Ще однією суттєвою проблемою для українських експортерів ГМК є блокування або затримка у відшкодуванні ПДВ, що останнім часом набуло критичного значення. За словами начальниці департаменту з облікової звітності Ferrexpo Ірини Євсюкової, компанія стикається з двома головними проблемами: блокуванням податкових накладних і затримкою або відмовою у відшкодуванні ПДВ. Як наслідок, підприємства втрачають обігові кошти й не можуть ефективно планувати свої фінансові операції.
Ще однією важливою проблемою для експортерів є надмірне валютне регулювання, невизначеність і нечіткість застосування норм валютних обмежень. Прикладом такої правової невизначеності є встановлення граничного строку повернення валютного виторгу. За словами директора зі зв'язків із держорганами "АрселорМіттал Кривий Ріг" Олега Крикавського, компанія стикається навіть з індивідуальною відповідальністю за неповернення валютного виторгу контрагентами. Компанія звернулася до НБУ, але вирішити цю проблему поки не вдалося.
"Це виглядає як цілеспрямована політика держави проти українських компаній – не важливо, з іноземними інвестиціями чи без. Компанії не повинні боятися відкритого діалогу з владою і публічно говорити про проблеми. Влада боїться публічності й хоче, щоб її завжди хвалили. Але коли є певні неправильні речі з її сторони, то треба не боятися про це говорити", – підкреслила виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак.