Українські гірничо-металургійні компанії у 2021 році інвестують у виробництво $2,2 млрд

"Але стрибок цін вже змінився на падіння, а гроші на інвестиції у майбутньому металургам доведеться шукати у будь-якому разі. На думку галузевих експертів, ціновий стрибок викликало насамперед стрімке відновлення попиту на сталь у Китаї та інших країнах після закінчення карантинних заходів у 2020 році, водночас як металурги просто не встигли вчасно поставити на ринок необхідні обсяги, внаслідок чого утворився дефіцит. Окрім того, попит зумовили масштабні заходи підтримки економіки та інфраструктурного розвитку, а також низькі запаси металу на складах", – зазначає портал.

Автори статті пишуть, що покращення фінансового стану дало змогу компаніям збільшувати інвестиції, які торік у розпал пандемії коронавірусу суттєво зменшили.

"Наприклад, найбільший в Україні металургійний комбінат "АрселорМіттал Кривий Ріг" у 2020 році інвестував у виробництво $296,3 млн, що на 28,7% нижче, ніж на рік раніше ($415,4 млн). Згідно з дослідженням GMK Center, загалом за підсумками 2020 року інвестиції вітчизняних гірничо-металургійних компаній скоротилися до $1,7 млрд, тоді як у 2019 році у розвиток підприємств вклали $2,4 млрд. Із початку цього року українські компанії ГМК суттєво збільшили обсяги інвестицій, які за підсумком сягнуть позначки $2,2 млрд", – ідеться у публікації.

Журналісти додали, що насамперед ідеться про реалізацію проєктів, пов'язаних зі зниженням викидів пилу та інших забруднювальних речовин.

"Зокрема, Маріупольський меткомбінат імені Ілліча у червні завершив реконструкцію газоочисних установок ливарного двору та бункерної естакади доменної печі №5 та розпочав реалізацію аналогічного проєкту для доменної печі №4. На металургійному комбінаті "Азовсталь" проводять реконструкцію газоочисного обладнання кислородних конвектерів, а також заміну газоочисного устаткування на випалювальній машині Lurgi 552-A на Північному ГЗК. "АрселорМіттал Кривий Ріг" реконструює агломераційний цех №2, а також конвертери з будівництвом нових газоочисток загальною вартістю $280 млн. Ще $270 млн компанія інвестує в реконструкцію доменної печі №9, внаслідок якої використання дорогого газу замінять на пивугільне паливо", – перераховують вони у статті.

Гірничо-збагачувальні комбінати інвестують як у проєкти щодо збільшення обсягів виробництва, так і у підвищення якості продукції, що випускають.

"Компанія Ferrexpo у першому півріччі майже наполовину збільшила обсяг капітальних інвестицій, до $142 млн. Компанія модернізує лінію обгортування на Полтавському ГЗК, що дасть змогу наростити випуск котунів на 0,5–1 млн тонн. Водночас група "Метінвест" у серпні запустила новий тракт комплексу циклічно-потокової технології на Інгулецькому ГЗК, а у вересні – новий ЦПТ для транспортування гірської породи на Північному ГЗК. Вартість цих проєктів становила $250 млн, і тепер підприємства дістали змогу знизити експлуатаційні та капітальні витрати на видобування залізняку та зберегти обсяги видобування. Цього року компанія "Метінвест" розпочала будівництво нового цеху холодної прокатки на Маріупольському меткомбінаті імені Ілліча вартістю $1 млрд. Новий технологічний ланцюжок, зокрема сучасна машина безперервного лиття заготівлі, реконструйований стан 1700 та новий цех холодної прокатки, дасть змогу компанії досягти світового рівня якості продукції на всіх етапах виробництва – від напівфабрикатів до прокату із покриттям. Загалом "Метінвест" лише за дев'ять місяців цього року збільшив капітальні інвестиції на 79%, до $822 млн", – нагадало видання.

Із посиланням на дослідження GMK Center, "МінПром" зазначив, що в Україні підприємства гірничо-металургійного комплексу стабільно формують 25–30% капітальних інвестицій промисловості та 7–11% загального обсягу капітальних інвестицій у країні.

"До того ж, враховуючи потребу в інвестиціях на підтримку чинних потужностей та необхідність виконання екологічних цілей, українські металургійні компанії відчуватимуть підвищену потребу в інвестресурсах. GMK Center зазначає, що для впровадження найкращих доступних технологій (ВАТ) із викидів в атмосферне повітря українським металургам доведеться витратити $6,6 млрд, а для досягнення вуглецевої нейтральності ще $25,5 млрд", – ідеться у матеріалі.