У процесі визначення колегії суддів для розгляду справи "Роттердам плюс" було штучно зменшено кількість суддів – ЗМІ

Журналіст зазначив, що лише троє суддів брали участь у розподілі справи "Роттердам плюс" – Дмитро Михайленко, Микола Глотов та Даниїла Чорненька, і саме їх і було обрано до складу колегії. Це відбулося через видалення більшості суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з авторозподілу.

"Чи був дотриманий у цьому випадку принцип випадковості? Чи забезпечив суд альтернативність вибору складу суду? Ці питання лунали у судовому залі", – зазначив автор.

За його інформацією, сторона захисту наполягала на дотриманні законодавства і забезпеченні випадковості призначення суддів. Представники захисту підкреслювали, що дотримання цього принципу не можна ставити у залежність від порушення строків досудового розслідування.

"Стороною захисту зазначалося, що умови, у яких здійснювалося формування трійки суддів, коли судом не був забезпечений принцип випадковості та штучно зменшено коло суддів для авторозподілу, не є результатом заявлених захистом клопотань про відвід, а є результатом сумнівних відпусток, а також інших обставин", – написав Гамський.

Адвокати звернули особливу увагу на те, що фактично вся скарга прокурора САП складається із цитування позицій визначеної колегії суддів, водночас лише Чорненька мала відмінну від колег позицію, і саме її самовідвід підтримав прокурор.

"За підсумком судового засідання у процесі підготовки розгляду апеляційної скарги в АП ВАКС маємо самовідвід Чорненької. Тож очікується призначення нового члена колегії суддів, після чого слухання продовжаться. Сподіватимемося, що справедливим та неупередженим судом", – заявив автор статті.

Наступне засідання у справі "Роттердам плюс" призначено на 23 листопада.

Контекст:

Формула "Роттердам плюс" діяла для розрахування вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії винятково для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вона передбачала додавання вартості доправлення вугілля від хабів Амстердам – Роттердам – Антверпен для всього вугілля. Формулу скасували 1 липня 2019 року із введенням ринку електроенергії. У зв'язку із введенням формули було відкрито кримінальне провадження. Досудове розслідування тривало із 2017 року.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура 20 травня 2021 року вчетверте закрила справу "Роттердам плюс" через те, що в ній немає складу злочину. Перед цим Спеціалізована антикорупційна прокуратура закривала справу вже тричі. Адвокат у справі Артем Трекке заявляв, що проведено десятки експертиз, які підтвердили законність формули й не встановили шкоди від її дії.

21 вересня 2022 року ВАКС учетверте визнав законність і обґрунтованість закриття справи "Роттердам плюс" через те, що в ній немає складу злочину. Це рішення набуло чинності, його не можна оскаржити. Наступного дня САП відновила розслідування вп'яте. 26 жовтня НАБУ і САП повідомили, що у справі "Роттердам плюс" підозру оголосили 15 фігурантам, зокрема посадовцям НКРЕКП.

15 березня 2023 року НАБУ і САП передали до суду перший епізод справи "Роттердам плюс", яка стосується обвинувачення шістьох осіб у завданні споживачам електроенергії збитків на понад 19 млрд грн протягом 2016–2017 років. Прокурор також подав цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням державі на суму 19,357 млрд грн.

25 квітня Вищий антикорупційний суд почав підготовче засідання за цим обвинуваченням.

9 жовтня ВАКС ухвалив рішення про закриття справи "Роттердам плюс". За останні два роки це було вже п'яте рішення про закриття цієї справи.