Верховний Суд дозволив "Ощадбанку" не повертати депозит €22,5 тис.
Експерти зазначають, що рішення Верховного Суду України на користь "Ощадбанку" дасть можливість банкам не повертати вкладникам гроші з депозиту, якщо під час оформлення було допущено помилки в депозитному договорі або у квитанції про внесення коштів.
Верховний Суд України задовольнив позов львівського обласного управління АТ "Ощадбанк" про визнання договору банківського вкладу недійсним. Про це йдеться в рішенні ВСУ від 29 листопада.
Згідно з матеріалами суду, у травні 2014 року вкладниця звернулася в суд із позовом, у якому просила стягнути з "Ощадбанку" кошти в розмірі €22,5 тис. за договором банківського вкладу, €540,04 відсотків за вкладом і €85,07 – 3% річних.
У червні 2014 року "Ощадбанк" звернувся в суд із зустрічним позовом про визнання договору банківського вкладу недійсним, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у банку немає жодних даних щодо укладення з жінкою договору банківського вкладу і внесення у касу банку коштів.
За даними банку, документи, якими позивачка підтверджує внесення коштів на вклад, не відповідають нормативно-правовими актам у сфері банківської діяльності та не підтверджують факту дотримання письмової форми правочину між позивачкою та банком.
Експерти розповіли виданню UBR, що рішення Верховного Суду на користь "Ощадбанку" дасть змогу банкам не повертати вкладникам гроші з депозиту, якщо під час оформлення було допущено помилки в депозитному договорі або у квитанції про внесення коштів.
За словами керівного партнера АО Suprema Lex Віктора Мороза, такі спори не є поодинокими, особливо якщо внески було зроблено на території Автономної Республіки Крим або в окремих районах Луганської та Донецької областей.
"Але і в решті частини України шахрайство з боку працівників банків не є чимось винятковим", – зазначив він.
Старший партнер адвокатської компанії "Кравець та партнери" Ростислав Кравець додав, що нерідко шахраї – співробітники банку спеціально неправильно оформляли депозитні договори своїх майбутніх жертв, користуючись їхньою фінансовою неграмотністю.
"Але часто траплялися випадки, коли банківський договір було оформлено за всіма вимогами законодавства, та банкіри чіплялися через дрібниці. Або до зовнішнього вигляду квитанції (не до реквізитів), або до підпису відповідальної особи. Могли призначити почеркознавчу експертизу. Таких історій було безліч, і найчастіше вони виникали у великих банках: "Ощадбанк", "ПриватБанк", "Райффайзен Банк Аваль", "Альфа-Банк", "Укрсоцбанк" та інших", — підкреслив він.
Керівний партнер ЮК "Касьяненко і партнери" Дмитро Касьяненко повідомив, що більше ніж половина ошуканих вкладників так і не змогла повернути свої кошти.