Заборона експорту брухту – це вимога економіки та екології – експерт

"Це глобальний світовий тренд. І зумовлений він двома ключовими речами. З одного боку це екологія, адже переробка, вироблення металу з брухту скорочує десь на 70% енергоресурси та десь на 60% викиди шкідливих речовин у повітря. Тобто це про екологію і про економіку", – повідомив експерт.

Він додав, що всі країни зараз прагнуть використовувати сировину повторно, оскільки виробництво руди стає все дорожчим, і Україна також має прагнути до перероблення брухту всередині країни, а не вивозити його за кордон.

"Якщо ми будемо продовжувати рухатися у вільному плаванні, то ми залишимося без сировини. Що це означає для України? Якщо при діючому експортному миті у €58 за тону, то за оцінками нашого центру до кінця року Україна експортує приблизно 1,5 тис. тонн брухту. Держава від цього отримує в бюджет приблизно 3 млрд грн у результаті сплати цього експортного мита", – розповів Гужва.

Якщо ж брухт залишатиметься у країні, то Україна зможе отримати втричі більше, вважає він.

"За 1,5 тис. тонн металу ми могли б виробити приблизно 10 тис. тонн сталі. При цьому металургійні підприємства заплатили б до бюджету, підкреслюю, 15 млрд грн податків. А якщо брати суміжні галузі економіки, то це мова йде про 85 млрд ВВП", – заявив керівник аналітичного центру розвитку ринкової економіки CMD Ukraine.

Контекст:

"Мінпром" повідомляв із посиланням на дані Держмитниці, що експорт українського брухту зростає із середини весни: у квітні він становив 38 тис. тонн, у травні – 60 тис. тонн, у червні – 85 тис. тонн.

У червні 2021 року об'єднання підприємств "Укрметалургпром" і профільна асоціація "Укртрубопром" звернулися до прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням ввести тимчасову заборону на експорт брухту з України до 31 грудня 2023 року.

Металургійний комбінат "АрселорМіттал Кривий Ріг" підтримав цю ініціативу.