Він зазначив, що український брухт купують переважно металургійні заводи в Туреччині, вони користуються дешевою українською сировиною, внутрішніми преференціями у своїй країні й у підсумку створюють конкуренцію українським металургам на внутрішньому ринку.
"Лом іде в Туреччину, а потім турки постачають в Україну ту саму металопродукцію, яку ми виробляємо, але продають її дешевше. Виходить, ми самі даємо їм цю можливість", – пояснив Лонгобардов.
"Укрметалургпром" 12 липня звернувся з листом до прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, у ньому об'єднання просить розглянути можливість якнайшвидшого введення заборони на експорт брухту з України до 31 грудня 2023 року. Керівник "Укрметаллургпрому" Олександр Каленков підкреслив, що відновлення світової економіки призвело до різкого зростання цін на брухт, які сягнули 10-річного максимуму. Водночас ціни на готову продукцію металургії пропорційно не зросли. Через цю ситуацію обсяг експорту брухту з України може перевищити за підсумками 2021 року 1,5 млн тонн. Експортні мита перестали в таких умовах виконувати свою функцію, оскільки тепер вони становлять не 26,8% від вартості, як раніше, а 13,5%, написав Каленков.
UAprom повідомив, що таку саму позицію висловило і об'єднання "Укртрубопром", оскільки зварні труби неможливо виготовити без брухту чорних металів, а для безшовних труб лом є основною сировиною. Попит на світовому ринку на сталеві труби водночас упав – як через коронавірусну пандемію, так і через падіння цін на нафту, унаслідок цього виробництво труб скоротилося в Україні за минулий рік на 24,8%, за перший квартал цього року – ще на 4,7%.
У профільних асоціаціях нагадали прем'єру, що багато країн світу вводять обмеження на експорт брухту, а безконтрольне вивезення сировини з країни призведе до зниження темпів зростання ВВП на 0,4%, кількість робочих місць скоротиться на більше ніж 25 тис.