"Зернову угоду" мають трансформувати у відкритий експорт продукції – політолог Головко

"Україна на всіх раундах переговорів ставила питання про розширення "зернової угоди", але Росія це послідовно блокувала. Якщо ми розглядаємо ситуацію, у якій Росія відмовляється від угоди з Туреччиною й ООН, то виходить, що в України більше не буде жодних зобов'язань і товарних обмежень на здійснення експорту. Тобто наразі стоїть питання, що угода не має носити виключно сільськогосподарський характер. Це має бути повноцінне відновлення українського експорту", – наголосив Головко.

Експерт зазначив, що для відновлення судноплавства Україна має частково взяти на себе питання страхування суден і поставити питання про формування міжнародного страхового фонду – із залученням фінансових установ третіх країн, зокрема Китаю, Індії, можливо, ПАР. Це також надасть цим країнам аргументи на користь необхідності гарантування безпеки цивільних суден, які виходитимуть з українських портів, вважає він.

"Також для залучення третіх країн їх можна мотивувати перспективами участі у процесах післявоєнної відбудови. Ми розуміємо, що за різними підрахунками на це знадобляться сотні мільярдів доларів. І хоча, безумовно, головним актором у відновленні України має стати український бізнес і промисловість, ми розуміємо, що для інших країн також є певне місце. Тому тим країнам, які будуть гарантувати безпеку транспортного коридору зараз, може бути наданий певний пріоритетний доступ до процесів відновлення або входження до альянсів з українськими компаніями", – пояснив політолог.

Контекст:

Росія блокувала вивезення української продукції з морських портів після початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

22 липня в Туреччині відбулося підписання угод про морський експорт українського зерна із трьох портів. Україна підписала документ із Туреччиною й ООН, Росія дзеркально зробила те саме. Перше судно, завантажене українським зерном після досягнення домовленості про розблокування експорту, вийшло з порту Одеси вранці 1 серпня. Також у "зерновому коридорі" брали участь порти Чорноморськ і Південний. Завдяки чорноморській "зерновій ініціативі" знизилися ціни на продовольство, це опосередковано врятувало від голоду понад 100 млн людей, заявили в ООН у жовтні.

Росія погрожувала, що "зернова угода" "припинить своє існування", якщо до 18 травня 2023 року РФ не дістане гарантій виконання її вимог, зокрема щодо аміаку (Москва домагається його експорту через трубопровід Тольятті – Одеса), і була проти "розширення чи нескінченного продовження" угоди.

Про те, що угоду про безпечний експорт українського продовольства через порти Чорного моря розблоковано й вона діятиме до 18 липня, віцепрем'єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков повідомив 17 травня.

1 червня Мінінфраструктури України повідомляло, що "зерновий коридор" знову припинив роботу – Росія заблокувала реєстрацію вхідного флоту в усі порти України. РФ відновила реєстрацію суден у межах "зернової угоди" 4 червня, але з порушеннями, зазначали у відомстві.

Строк дії угоди спливає 17 липня.