Аваков: Направив до ЦВК лист. Сподіваюся, що він послужить підставою для зняття Клюєва з парламентських виборів

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив 3 липня у Facebook, що надіслав у Центральну виборчу комісію України лист, який має стати підставою для зняття ексглави Адміністрації Президента Віктора Януковича Андрія Клюєва з виборів у Верховну Раду.

"Неймовірні речі відбуваються з балотуванням громадянина Клюєва в нардепи. Нерішучість і пасивність низки державних інституцій, парадоксальність прийнятих рішень – відверто дивує!.. Провів селекторну нараду з підрозділами МВС України по ситуації. За результатами – направив до ЦВК лист. Сподіваюся, що він послужить підставою для прийняття ЦВК рішення про зняття з участі у виборах Андрія Клюєва. Демократія – це не хаос маніпуляцій недосконалими процедурами. Будемо відстоювати закон і здоровий глузд", – написав Аваков.

У листі зазначено, що МВС достовірно відомо про те, що Клюєв не проживав в Україні останні п'ять років, отже, не має права балотуватися. Також наголошено, що колишній глава АП протягом п'яти років не перетинав українського кордону, інакше його тут уже б затримали українські правоохоронці, оскільки він перебуває в розшуку.

23 червня Центрвиборчком відмовив Клюєву в реєстрації кандидатом у нардепи.

Касаційний адміністративний суд при Верховному Суді зобов'язав ЦВК повторно розглянути документи Клюєва. Адвокат Клюєва у суді довів, що його клієнт останні п'ять років проживав не на території Росії, а в окупованому Донецьку.

2 липня ЦВК зареєструвала Клюєва кандидатом у нардепи. У комісії уточнили, що не мають документів, які підтверджують, що Клюєв не живе в Україні.

Увечері 2 липня на Майдані Незалежності в Києві відбулася акція протесту у зв'язку з реєстрацією Клюєва і блогера Анатолія Шарія. Один з організаторів мітингу, волонтер Роман Сініцин заявив, що якщо за два дні рішень про реєстрацію не скасують, протести можуть продовжити.

Секретарка Центрвиборчкому Наталія Бернацька заявила, що готова ініціювати зняття з виборів Клюєва та Шарія, якщо будь-який із державних органів надасть доказ їх проживання за межами України.

За Януковича Клюєв був першим віцепрем'єром, секретарем РНБО і главою Адміністрації Президента.

В Україні з 2014 року він перебуває в розшуку. Клюєву інкримінують ч. 1 ст. 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню мітингів), ч. 2 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї) і ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

У повістці на допит, яку Генпрокуратура опублікувала у квітні 2019 року, було вказано дві адреси Клюєва: селище Козин під Києвом та селище Шульгіно Одинцовського району Московської області. У листі Генеральної прокуратури України до ЦВК, який опинився в розпорядженні "Громадського", зазначено, що колишній глава АП у 2014 році супроводжував Януковича з Криму в Росію.