$39.29 €42.30
menu closed
menu open
weather +15 Київ

У 2014 році Клюєв супроводжував Януковича, коли він утік з України – ГПУ photo icon

У 2014 році Клюєв супроводжував Януковича, коли він утік з України – ГПУ 2 липня на Майдані Незалежності в Києві відбулася акція протесту у зв'язку з реєстрацією Клюєва кандидатом у нардепи
Фото: Олександр Хоменко / depo.ua

Ексглава Адміністрації Президента часів Віктора Януковича Андрій Клюєв свідчив у суді Москви у справі про події в лютому 2014 року на Майдані, заявляючи про "державний переворот", повідомили в Генеральній прокуратурі України.

Колишній глава Адміністрації Президента часів Віктора Януковича Андрій Клюєв, якого Центрвиборчком зареєстрував кандидатом на дострокових виборах у Верховну Раду, у 2014 році супроводжував президента-втікача з Криму до РФ. Про це йдеться у листі Генеральної прокуратури України у Центральну виборчу комісію, який опинився в розпорядженні "Громадського".

У листі повідомляється, що, згідно зі свідченнями, Клюєв супроводжував Януковича в період із 21 лютого 2014 року до 23 лютого 2014-го під час перетину останнім державного кордону України вертольотом і літаком, який належав РФ, у напрямку з території РФ у військову частину збройних сил РФ на території Автономної Республіки Крим.

У ГПУ підкреслили, що, за даними Державної прикордонної служби України, 1 січня 2014 року Клюєв вилетів з аеропорту "Бориспіль" рейсом Київ – Саллалах, а 11 січня 2014 року прибув назад. Іншої інформації про перетин державного кордону України Клюєвим у базах даних немає.

"Клюєв за сприяння органів влади РФ разом із Януковичем та самостійно мав можливість перетинати державний кордон України та Росії поза митним і прикордонним контролем для переховування від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності", – зазначили у ГПУ.

Крім того, у грудні 2016-го Клюєв свідчив у суді Москви "з метою визнання подій лютого 2014 року в Україні державним переворотом, а також у лютому 2017 року приймав участь у телеефірі російського телебачення".

У відомстві додали, що Клюєв, інформуючи Національне центральне бюро Інтерполу України про своє місцеперебування, вказував село Шульгіно Одинцовського району Московської області.

23 червня Центрвиборчком відмовив Клюєву в реєстрації кандидатом у нардепи.

Касаційний адміністративний суд при Верховному Суді зобов'язав ЦВК повторно розглянути документи Клюєва. Адвокат Клюєва у суді довів, що його клієнт останні п'ять років проживав не на території Росії, а в окупованому Донецьку.

2 липня ЦВК зареєструвала Клюєва кандидатом у нардепи. У комісії уточнили, що не мають документів, які підтверджують, що Клюєв не живе в Україні.

Увечері 2 липня на Майдані Незалежності в Києві відбулася акція протесту у зв'язку з реєстрацією Клюєва і блогера Анатолія Шарія. Один з організаторів мітингу, волонтер Роман Сініцин заявив, що якщо за два дні рішень про реєстрацію не скасують, протести можуть продовжити.

Секретар Центрвиборчкому Наталія Бернацька заявила, що готова ініціювати зняття з виборів Клюєва та Шарія, якщо будь-який із державних органів надасть доказ їх проживання за межами України.

За Януковича Клюєв був першим віцепрем'єром, секретарем РНБО і главою Адміністрації Президента.

В Україні з 2014 року він перебуває в розшуку. Клюєву інкримінують ч. 1 ст. 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню мітингів), ч. 2 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї) і ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

У повістці на допит, яку Генпрокуратура опублікувала у квітні 2019 року, було зазначено дві адреси Клюєва: селище Козин під Києвом та селище Шульгіно Одинцовського району Московської області.

Матеріали за темою