Кошель про реєстрацію Клюєва кандидатом у нардепи: ЦВК не може не виконати судового рішення, навіть якщо воно здається абсурдним G

Реєструючи ексглаву Адміністрації Президента часів колишнього президента Віктора Януковича Андрія Клюєва кандидатом на вибори у Верховну Раду, Центральна виборча комісія керувалася виключно судовими рішеннями, яких не могла не виконати. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" сказав голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

"На жаль, ЦВК просто стала заручником рішення судів. Вона не може зробити нічого іншого, як зареєструвати кандидата, виконавши судовий вердикт, або подати апеляцію. Коли така можливість була, ЦВК так і робила. Однак таку ситуацію з реєстраціями кандидатів експерти прогнозували ще півроку тому. Лунали попередження, що законодавство неякісне. Були прецеденти у 2014 році й раніше, коли через нечітке тлумачення закону виникали схожі проблеми. Самостійно ЦВК не може визначити, проживала людина в Україні останні п'ять років чи ні (згідно зі статтею 76 Конституції, народним депутатом може бути громадянин України, який проживає в Україні протягом останніх п'яти років. – "ГОРДОН"). Вона може звернутися до Держприкордонслужби. А поки у Клюєва, на превеликий жаль, високі шанси потрапити в новий парламент. І претензій до ЦВК бути не може – тут усі питання до судів і законодавства", – підкреслив Кошель.

За його словами, ситуація, що склалася, підтверджує необхідність реформування Виборчого кодексу України.

"Наразі ми спостерігаємо парадоксальні рішення судів. Але ЦВК не може не виконати судового рішення, навіть якщо воно здається абсурдним. І якщо ми ухвалюватимемо Виборчий кодекс в "ура-форматі" – мовляв, давайте введемо відкриті списки, не звертаючи уваги на низку інших статей, які потребують реформування, – то ситуація повториться. У такому разі схожі проблеми 100% будуть і на наступних виборах. А поки що закон передбачає такий варіант: ЦВК має вірити тій інформації, яку вносять кандидати. І є ті, хто цим користується. Наприклад, ми бачимо, як на округах масово реєструються кандидати, які стверджують, що вони –  члени партії "Слуга народу". Водночас на тих самих округах висуваються справжні представники цієї політичної сили. Але ЦВК не може перевірити ці маніпуляції", – зазначив Кошель.

21 червня ЗМІ повідомили, що Клюєв має намір балотуватися від Ліберально-демократичної партії україни (ЛДПУ) на мажоритарному окрузі в Донецькій області. У ЛДПУ заявили, що ця інформація не відповідає дійсності, а колишній глава АП не має стосунку до політсили. Пізніше стало відомо, що він хоче стати кандидатом від Ліберальної партії України.

Центрвиборчком відмовив Клюєву в реєстрації кандидатом у нардепи.

Касаційний адміністративний суд при Верховному Суді зобов'язав ЦВК повторно розглянути документи Клюєва.

2 липня ЦВК зареєструвала Клюєва кандидатом у нардепи. У комісії уточнили, що не мають документів, які підтверджують, що Клюєв не живе в Україні.

За Януковича Клюєв був першим віцепрем'єром, секретарем РНБО і главою Адміністрації Президента.

В Україні із 2014 року він перебуває в розшуку. Клюєву інкримінують ч. 1 ст. 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню мітингів), ч. 2 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї) і ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України.

У справі про заволодіння державним майном шляхом зловживання службовим становищем (кримінальне провадження №42014000000000368) Клюєва викликали на допит у ГПУ на 26 червня (на нього політик не з'явився). Слідчі вважають, що у 2010–2011 роках Клюєв заволодів державними коштами на користь підприємств, до яких мав стосунок, зокрема ВАТ "Завод напівпровідників" – 170 млн грн, ТОВ "Рекуперація свинцю" – 22 млн грн, АТ "ВКП "Металіст" – 3,3 млн грн.

За даними ГПУ, наразі Клюєв проживає в Московській області Росії.

Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня.