"Верховний Суд знищив усі докази". У ЦВК пояснили, як можна скасувати реєстрацію Клюєва і Шарія
Секретарка Центрвиборчкому Наталія Бернацька заявила, що готова ініціювати зняття з виборів ексглави АП часів президентства Віктора Януковича Андрія Клюєва і блогера Анатолія Шарія, якщо будь-який із державних органів надасть доказ їх проживання за межами України.
Щоб не допустити зриву виборів, Центральна виборча комісія (ЦВК) змушена була виконати рішення Верховного Суду, зареєструвавши кандидатами в нардепи колишнього главу Адміністрації Президента України Андрія Клюєва і блогера Анатолія Шарія, однак готова скасувати це рішення. Про це повідомила 2 липня секретарка Центрвиборчкому Наталія Бернацька у Facebook.
"ЦВК звернулася до всіх державних органів, щоб отримати докази їх (не)проживання на території України протягом останніх п'яти років. По Клюєву, за даними прикордонної служби, виїздів із 2014 року за межі України не було. Очевидно, що втікач перетинав кордон незаконно", – заявила вона.
За словами Бернацької, уперше ЦВК відмовила в реєстрації Клюєву на підставі листа Генпрокуратури, у якої були обґрунтовані дані про його постійне перебування за кордоном.
"Судом не було враховано ані лист ГПУ, ані наші доводи. Докази визнано неналежними", – зазначила вона.
Щодо Шарія ЦВК не має відомостей про перетинання ним державного кордону протягом останніх п′яти років.
"Ми зробили повторний запит, чи є інформація із 2010 року? Але бази даних є лише за останні п'ять років. Як доказ ми використали протокол наради ОБСЄ, де дружина Шарія заявляла, що їхня родина вже сім років проживає в Європі, а також відео заяви самого Шарія, що він перебуває постійно за межами України. Суд також визнав ці докази недостатніми і скасував нашу постанову про відмову в реєстрації", – продовжила Бернацька.
Вона пояснила, що ЦВК виконала рішення Верховного Суду, який "знищив усі їхні докази", щоб не допустити зриву виборів, до яких залишилося 19 днів.
"Але я відповідально заявляю, що якщо будь-який із державних органів найближчим часом надасть ЦВК хоч один доказ проживання цих осіб протягом останніх п'яти років за межами України, я особисто внесу постанови про скасування їх реєстрації", – підкреслила секретарка ЦВК.
Позачергові парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня.
23 червня Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації Клюєву, а 24 червня – Шарію. Вони звернулися до суду. 2 липня ЦВК ухвалила рішення зареєструвати кандидатами і Клюєва, і Шарія, виконуючи рішення Верховного Суду.
Клюєв балотуватиметься в нардепи на мажоритарному окрузі №46 у Донецькій області, а Шарій – за списком Партії Шарія (№1 у списку).
У ЦВК пояснили, що зареєстрували Клюєва і Шарія кандидатами в нардепи, тому що не мають у своєму розпорядженні документів, що вони не живуть в Україні. "Ми зобов'язані виконати рішення суду", – заявив заступник голови ЦВК Євген Радченко.
Увечері 2 липня на Майдані Незалежності в Києві відбулася акція протесту через реєстрацію Клюєва та Шарія. Один з організаторів мітингу, волонтер Роман Сініцин заявив: якщо за два дні рішення про реєстрацію не буде скасовано, протести триватимуть.
За часів президента Віктора Януковича Клюєв був першим віцепрем'єром, секретарем РНБО і главою Адміністрації Президента. В Україні із 2014 року він перебуває в розшуку. Клюєву інкримінують ч. 1 ст. 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню мітингів), ч. 2 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї) і ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України. За даними ГПУ, наразі Клюєв проживає в Московській області Росії.
Шарій тривалий час займався журналістською діяльністю в Україні. Після відкриття проти нього кримінальної справи через стрілянину в McDonald's у 2011 році виїхав до ЄС та оселився в Литві, де дістав статус біженця. Наразі живе в Нідерландах. Із 2014 року Шарій веде відеоблог, де критикує події в Україні після Євромайдану та чинну українську владу.
Згідно зі ст. 76 Конституції України, народним депутатом може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.