Через непрофесійність влади порушується можливість відстояти права у сфері праці та ринку землі – Юрчишин

Ярослав Юрчишин: Якщо в наявних реаліях і можна пояснити цю ситуацію, то радше непрофесіоналізмом, ніж змовою
Фото: glavcom.ua

Наступ на права громадян є у проєкті закону про працю, законопроєктах про ринок землі та адвокатуру, заявив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин.

Останні нововведення в законодавстві України призведуть до звуження можливостей громадян України відстояти в суді свої права, коли йдеться про відносини з державою – у трудовій, земельній та судовій сферах, заявив у коментарі "Українським новинам" народний депутат, член фракції "Голос", колишній виконавчий директор Transparency International в Україні Ярослав Юрчишин.

"Якщо розглядати якусь теорію змови в тому, щоб максимально обмежити суспільство в правах, то це було б переоцінення влади. Влада до таких системних речей навряд чи готова. Якщо в наявних реаліях і можна пояснити цю ситуацію, то радше непрофесіоналізмом, ніж змовою. Але розберімося, чи потрібно вдосконалити Трудовий кодекс? Однозначно, що так, оскільки його не змінювали з часів Радянського Союзу. Він дійсно більше в інтересах найманих працівників, не враховуючи те, що значна частина відносин – це відносини найманих працівників і власників бізнесу. І ці інтереси треба збалансувати. Але чи потрібно це робити так, як це пропонує влада – фактично нівелювати інтереси найманих працівників у інтересах тільки власників бізнесу? Так само не можна", – переконаний політик.

На думку нардепа, наступ на права громадян є в проєкті закону про працю, законопроєктах про ринок землі та адвокатуру.

"За Трудовим кодексом є. Погіршення прав є. Але сподіваюся, що до другого читання ситуацію виправлять. Щодо ринку землі, то до другого читання обмеження прав малого та середнього бізнесу, який працює на українській землі, зменшено. Але ми не можемо говорити, що повністю вдалося це вирішити. За адвокатською монополією все не так однозначно, тому що подання професійним адвокатом – це однозначно підвищення якості й, поки діяла ця норма, більше громадян почало звертатися в центри безкоштовної правової допомоги. І зараз повертати це назад... З одного боку, адвокатура не готова на монополію, але з іншого – ставити людину в залежність від того, а на якого юриста він потрапив? На шарлатана, який здобув диплом юриста, умовно в Інституті культури, і теоретично може представляти інтереси, але зрозуміло, що на шкоду самій людині", – заявив Юрчишин.

Він вважає, що не йдеться про системне бажання влади наступати на права громадян, річ радше в браку досвіду і розумінні процесів.

"Якщо чітко говорити, то через непрофесійність дуже часто непродуманими рішеннями йде насправді порушення або обмеження можливості людини відстояти свої права у відносинах із державою. Як у трудовому праві, як у сфері ринку землі, так і у сфері судової реформи, яка нещодавно забуксувала. Дуже багато таких нюансів, але це не змова, – підкреслив нардеп. – Ризики в тому, що в законопроєктах будуть речі, які в інтересах окремих зацікавлених кіл, а не суспільних верств. Але в разі активності громадських організацій я сумніваюся, що владі вдасться маніпулювати. Якщо є такі наміри щось прикрасити і продати це як панацею, це не вдасться, оскільки Україна – не Росія, і не Білорусь, і не тоталітарна держава. Тут люди намагаються максимально розібратися, а журналістські та експертні кола в цьому допомагають".

Представникам монобільшості дедалі важче "задурювати голову", особливо з нардепами від мажоритарних округів, упевнений політик.

28 грудня 2019 року Кабмін зареєстрував у Верховній Раді проєкт закону про працю, який передбачає відмову від паперових трудових книжок, збільшення кількості трудових договорів між роботодавцем і працівником, а також низку інших нововведень.

Законопроєкт №1013 про ліквідацію адвокатської монополії подав до Верховної Ради президент України Володимир Зеленський.

Законопроєкт про ринок землі №2178-10 авторства депутатів від "Слуги народу" парламент ухвалив у першому читанні 13 листопада. До другого читання до законопроєкту подали 4018 поправок.