Новий закон про працю більше захищатиме від безпідставних звільнень, ніж чинний – Милованов
У ст. 35 проєкту закону "Про працю" передбачено можливість звільняти працівника за ініціативою роботодавця, але йдеться не про те, що це може відбутися без пояснення причин, заявив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов.
Новий закон про працю більше захищатиме працівників від безпідставних звільнень, ніж чинний, написав 22 січня у Facebook міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов.
"Новий закон не дозволить звільнити без пояснення причин", – заявив міністр.
За його словами, на підставі ст. 40 чинного Трудового кодексу роботодавець може звільнити працівника в разі реорганізації підприємства, невідповідності працівника обійманій посаді; систематичного невиконання обов'язків та з інших причин. Водночас вихідну допомогу в розмірі окладу, за словами Милованова, видають "тільки у виняткових випадках".
"За чинним кодексом, якщо роботодавець хоче, то він легко звільняє працівника і не несе матеріальної відповідальності за своє рішення. Реорганізація стала універсальним механізмом для масових скорочень. У ст. 35 проєкту закону "Про працю" йдеться про можливість звільняти за ініціативою роботодавця, але не йде мова, що це має відбутися без пояснення причин. Ми пропонуємо роботодавцям бути передбачуваними та послідовними у стосунках із працівниками. Причинами для звільнення за ініціативою роботодавця можуть бути підстави, прописані в трудовому договорі, який підписує працівник і роботодавець під час оформлення трудових відносин! Жодних вигадок і маніпуляцій у процесі роботи", – зазначив Милованов.
Він додав, що в законопроєкті "Про працю" запропоновано зробити матеріальну компенсацію обов'язковою, а також "заборонити фіктивні перетворення підприємств задля скорочення штату".
Чинний Кодекс законів про працю України (КЗпП) ухвалено 1971 року. 28 грудня 2019 року Кабмін зареєстрував у Верховній Раді проєкт закону №2708, який передбачає відмову від паперових трудових книжок, збільшення кількості трудових договорів між роботодавцем і працівником, а також низку інших нововведень. У прикінцевих положеннях зазначено, що в разі ухвалення законопроєкту в день набуття чинності відповідного закону втратять чинність КЗпП, а також закони "Про відпустки", "Про оплату праці" та ще низка нормативних документів, що регулюють трудові відносини.
Міжнародна конфедерація профспілок виступила проти законодавчої ініціативи Кабінету Міністрів України, що стосується змін у трудовому законодавстві.