Данилюк: МВФ нам потрібен

Україні необхідна співпраця з Міжнародним валютним фондом, але ситуація навколо "ПриватБанку" може стати перешкодою. Про це колишній секретар Ради нацбезпеки і оборони України та ексміністр фінансів Олександр Данилюк сказав в інтерв'ю "BBC Україна", яке вийшло 3 жовтня.

Він заявив, що виплата "будь-якої компенсації" колишнім власникам "ПриватБанку" може мати кілька наслідків.

"Перше – це прямі видатки бюджету. Кажуть про $2 млрд [компенсації] – це буде мінус у бюджеті. Ці кошти можна було використати для інших цілей, але це тільки маленька частка. Насправді найбільший ефект буде від іншого: інвестори зрозуміють, що Україна вже не спроможна займатися деолігархізацією, є вплив на інституції. МВФ скаже: "Побачимося наступного разу, коли ви покажете, що ви знову серйозні". І це буде такий ефект сніжного кому. Немає МВФ – не буде інвестицій, а не буде далі приватизації, усього того, що дає поштовх для економіки. Тоді про які 40% протягом наступних п'яти років ми можемо говорити?" – сказав політик.

Данилюк зазначив, що це відчують громадяни України.

Він розповів, що спілкується із представниками місії МВФ.

"Звичайно, те, що вони поїхали без заключних домовленостей, – це дуже негативний сигнал. І шкода, що це сталося тільки через проблему із "ПриватБанком". Я вважаю, що відповідальною позицією було б знайти на це відповідь. І якомога скоріше. Я навіть скажу вам більше: іншого виходу немає. Це рішення має бути. Як? Це залежить від нас. Нам його диктувати ніхто не буде. Бо в нас дуже часто комплекс жертви все ж таки існує. Ми любимо питати: "А ми тут до чого? Ми намагаємося багато реформ робити, а що "ПриватБанк "? Ну, це ж суди". Забувають про інше. Що МВФ працює із країною і він нам потрібен. Я повторюю це постійно. Нам здається, що вони нам винні, але вони нам нічого не винні. Вони нам потрібні, і МВФ має почувати себе комфортно, підтримуючи програми в Україні. Тому це ми маємо запропонувати комфортні відповіді на ці питання", – заявив Данилюк.

За його словами, уряд України почув цей сигнал, а президент Володимир Зеленський "розуміє масштаб загрози".

"ПриватБанк" – найбільший комерційний банк в Україні – було націоналізовано 19 грудня 2016 року. Данилюк тоді обіймав посаду міністра фінансів України.

18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов колишнього співвласника "ПриватБанку", бізнесмена Ігоря Коломойського, до НБУ і Кабміну про незаконність націоналізації "ПриватБанку". У Міністерстві фінансів і Нацбанку говорили, що оскаржать це рішення. У НБУ заявляли в серпні 2019 року, що українські суди розглядають щонайменше 270 справ, які пов'язані з діяльністю "ПриватБанку".

Коломойський говорив, що після виборів президента України сподівається одержати компенсацію через націоналізацію "ПриватБанку" "в тому чи іншому вигляді". Він також сказав, що не збирається повертати банк у власність, але хоче повернути $2 млрд його капіталу.

13 вересня бізнесмен назвав повернення акцій на суму 60 млрд грн однією з умов для укладення з державою мирової угоди у справі про націоналізацію "ПриватБанку".

Уранці 17 вересня газета Financial Times опублікувала статтю про те, що Коломойський і прем'єр-міністр Олексій Гончарук ведуть переговори у справі "ПриватБанку". Гончарук сказав, що в питанні щодо "ПриватБанку" потрібно "зосередитися на зростанні і шукати спільні рішення, а не витрачати ресурси на знищення одне одного", зазначили журналісти.

Український уряд заявив, що стаття ґрунтується на вирваній із контексту фразі, а матеріал Financial Times не відповідає стандартам журналістської етики. Кабмін вмсунув вимогу опублікувати спростування інформації про переговори з Коломойським.

29 серпня прем'єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що українська влада буде вести переговори із МВФ "про нову три-чотирирічну програму співпраці".

Місія МВФ прибула в Київ 11 вересня. У Фонді кажуть, що головною вимогою для співробітництва є створення ефективної антикорупційної структури. 26 вересня місія МВФ у Києві завершила роботу.

Гончарук повідомляв, що нову угоду із МВФ Україна планує підписати у грудні 2019 року. Переговори продовжать у жовтні у Вашингтоні.