Екс-начальник управління юстиції Криму розповів, що не дав росіянам легітимізувати анексію

Росії у 2014-му році був потрібен офіційний представник Києва в Криму, який би поставив підпис під результатами нелегітимного референдуму, щоб надати це світовій громадськості як підтвердження законності анексії, заявив в інтерв'ю виданню "Лівий берег" колишній начальник Головного управління юстиції Криму Сергій Коровченко.

"Тоді в державному керівництві був повний хаос. Уже потім спливли стенограми РНБО, після прочитання яких стає очевидною розгубленість нових можновладців. Ми сиділи як на пороховій бочці, не розуміючи, що треба робити. А уявіть, що відбувалося в нас у колективі, у звичайних співробітників – повне нерозуміння. Тут почалися заворушення, а від Києва не було ніякої реакції. Не розумію, що вони там собі думали та вичікували", – розповів екс-посадовець.

Він додав, що йому не надходило жодних вказівок із Києва, але він "зробив усе від себе залежне, аби не допустити визнання результатів і не дати козирів у руки Кремля".

"Я не проводив ніяких переговорів щодо роботи в новому кримському уряді і ніхто з місцевих навіть не додумався б мені пропонувати залишитися. Я впевнений, що коли майбутня кримська окупаційна адміністрація дізналася про мою позицію, то зрозуміли, що я в їхніх діях, спрямованих на підготовку і проведення псевдореферендуму, участі не братиму. Російська окупаційна адміністрація хотіла легітимізації анексії Криму через мій підпис як представника України на півострові. Я зробив усе від себе залежне, аби не допустити визнання результатів і не дати козирів у руки Кремля. При цьому повторюся, що жодних вказівок від Мін'юсту, який уже на той час очолював нинішній міністр Павло Петренко, не надходило. А мені належало приймати рішення, від яких залежала доля України", – стверджує Коровченко.

Наприкінці 2017 року видання "Цензор.НЕТ" опублікувало записи нібито переговорів між радником президента РФ Сергієм Глазьєвим і депутатом Держдуми, засновником Інституту країн СНД Костянтином Затуліним, у яких згадували Коровченка. На цих "плівках Глазьєва", які прокуратура використовує як доказ у суді про держзраду екс-президента України Віктора Януковича, співрозмовники обговорюють, що Коровченка потрібно у Криму "зберегти", тому що його "добре характеризують".

"По-перше, цим плівкам треба дати юридичну оцінку. По-друге, ці плівки могли б відображати інформацію на події, що розгорталися у Криму наприкінці лютого – на початку березня 2014 року. Чому ж вони з’явилися тільки зараз? По-третє, якби їх оприлюднили у тодішній момент можливого запису, це б реально привернуло увагу міжнародного співтовариства, яке б дізналося про ситуацію і діяло б не постфактум, а станом на час подій, що відбувалися. А зараз ці плівки є лише маніпулятором у руках влади і інструментом тиску на людей, які є незручними для неї. Особливо щодо представників опозиції. Моє прізвище на них (якщо ці плівки дійсно існують) можна пояснити лише тим, що росіяни мали на мене плани для легітимізації цього псевдореферендуму, аби я його завізував. Але я випередив події, звільнився і на той час у Криму мене не було".

Росіяни не змогли реалізувати цей план і легалізувати референдум, підкреслив Коровченко.

"Так зрозуміло ж, чого вони домагалися! Дивіться – формально влада там нібито була українська, і я, призначений Києвом, відповідно до своїх обов'язків і функцій мав візувати результати так званого референдуму. Якби я це зробив, перебуваючи на своїй посаді, то дав би росіянам документи, які формально визнала українська влада. І це був би аргумент для міжнародної спільноти про те, що все відбулося чесно – росіяни все виконали на законному рівні! Я ж усе це як юрист зміг проаналізувати і передбачити. Саме тому написав заяву про звільнення за власним бажанням. Тому фактично розбив плани окупантів, адже тепер немає кому з української сторони підписувати їхні фейки. У результаті Кремль залишився із цими невизнаними результатами референдуму і знаходиться зараз під дією міжнародних санкцій", – сказав він.

Росія анексувала Крим і Севастополь після після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року, що відбувся після цього, на якому, за даними самопроголошеного керівництва півострова, понад 96% кримчан висловилося за приєднання Криму до Росії. 

Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Проти Росії Сполучені Штати, Євросоюз та деякі іншиі країни навесні 2014 року ввели санкції, які кілька разів розширювали і посилювали, і які діють досі.