Журналістка Ромалійська: Я вважаю, що Мураєв негідник. Але статті "держзрада" я конкретно в цих словах не бачу

Українська журналістка Ірина Ромалійська назвала позафракційного народного депутата Євгенія Мураєва негідником, але підкреслила, що не бачить у його словах про засудженого у РФ українського режисера Олега Сенцова ознак державної зради. Про це журналістка написала у своєму блозі на "Цензор.НЕТ".

7 червня Мураєв в ефірі телеканала "112 Україна" повторив версію російського слідства про те, що український кінорежисер Олег Сенцов, який голодує в колонії, є терористом. "Сенцова можна по-різному сприймати. Із погляду того, що людина готувала підпали і вибухи, для частини населення вона є терористом. Для націоналістичної частини вона, напевно, є героєм. Час розставить на свої місця, хто правий, а хто неправий", – сказав депутат.

8 червня голова комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки і оборони Сергій Пашинський попросив голову Служби безпеки України Василя Грицака відкрити кримінальне провадження стосовно Мураєва за статтею "державна зрада".

"Я вважаю, що Євгеній Володимирович Мураєв – негідник. Але ст. 111 Кримінального кодексу ("держзрада") я конкретно в цих словах не бачу. Тільки не треба мені розповідати, що, мовляв, я не знаю, що чинить Мураєв. Справу порушено через це висловлювання. Як у цих словах можна виявити (і довести в суді!) держзраду? Думаю, що ніяк. Черговий піар", – написала Ромалійська.

Вона додала, що у зв'язку із цим її більше обурили слова не Мураєва, а запитання ведучої телеканала Тетяни Хмельницької.

"Цитата: "Хочу повернутися до документів. До речі, про них сьогодні вкотре згадав і Віктор Зубрицький, це відомий громадський діяч, він оприлюднив у себе навіть у соцмережах ці документи, які свідчать про те, що Геннадій Афанасьєв давав свідчення проти Олега Сенцова. І потім уже, коли сам Афанасьєв повернувся в Україну, він говорив уже про те, що всі ці свідчення були під тиском і під тортурами дані, звісно. Але є один нюанс. Про присутність адвоката, і що адвокат мав би засвідчити, що все це відбувалося під певним тиском. Вам (звертається вона до Євгенія Мураєва) про це щось відомо? Чи можна довіряти словам, якщо заяви про тиск не підтверджено, зокрема, і немає підпису адвоката?" – нагадала Ромалійська.

Вона припустила, що, за логікою Хмельницької, якщо у ФСБ на допиті б'ють українця, потім з'являється адвокат, українець йому скаржиться, і той ставить свій підпис.

"І вуаля – це доводить "відомому громадському діячеві Зубрицькому", що ФСБшники били. Відкрию вам таємницю, Тетяно. Зазвичай це відбувається не так. Зазвичай, якщо ФСБшники б'ють, вони не пускають до затриманого українських консулів, рідних і адвокатів. Адвокатів дають призначених, безкоштовних, тобто які працюють на державу, а не на клієнта", – підкреслила Ромалійська.

У травні 2014 року в Сімферополі заарештували чотирьох проукраїнських активістів: Геннадія Афанасьєва, Олексія Чирнія, Олега Сенцова і Кольченка. У серпні 2015 року російський суд визнав їх винними в підготовці терактів у Криму та підпалі офісів двох партій у Сімферополі.

Афанасьєв і Чирній погодилися співпрацювати зі слідством і дістали по сім років в'язниці. Пізніше Афанасьєв відмовився від своїх попередніх свідчень і заявив, що дав їх під тортурами. 14 червня 2016 року його повернули в Україну.

Режисера Сенцова у 2015 році було засуджено до 20 років позбавлення волі, Кольченка – до 10 років. Верховний суд Росії відмовився розглядати касацію на їхні вироки. Своєї провини Сенцов і Кольченко не визнають.

14 травня 2018 року Сенцов оголосив безстрокове голодування. Він висунув вимогу звільнити 64 українських політв'язнів, але себе до списку не вніс. 28 травня у Федеральній службі виконання покарань РФ заявили, що Сенцов погодився на підтримувальну терапію.