"Я займаюся боксом, із пам'яттю вже все". Троє тітушок Крисіна дали свідчення у справі про вбивство Вербицького і викрадення Ігоря Луценка
Бориспільський суд Київської області, де розглядають справу про викрадення та катування у 2014-му активістів Майдану Юрія Вербицького та Ігоря Луценка, заслухав свідчення трьох очевидців, які входили, за даними слідства, в групу тітушок Юрія Крисіна. Безпосередньо групу Крисіна, зазначають у прокуратурі, координував обвинувачений у справі Олександр Волков.
Увечері 19 грудня 2018 року Бориспільський районний суд Київської області, де слухають справу про викрадення та катування у січні 2014 року активістів Майдану Юрія Вербицького та Ігоря Луценка, завершив допит трьох свідків сторони обвинувачення. Цими очевидцями було троє тітушок із групи Юрія Крисіна, які більше ніж чотири години поспіль свідчили в суді, передає кореспондент "ГОРДОН".
За даними слідства, групу тітушок Крисіна для протидії, залякування і викрадення активістів Майдану наймав Олексій Чеботарьов – екс-президент футбольного клубу "Десна" (Чернігів), бізнесмен і кримінальний авторитет, який за часів президентства Віктора Януковича був "наглядачем" за "Укрспиртом". Із 2014 року він переховується від слідства в Росії, його оголошено в розшук.
Координацію з численними групами тітушок Крисіна, наголошують у прокуратурі, Чеботарьов доручив своїй довіреній особі і підлеглому Олександру Волкову. Саме Волков, за даними слідства, організовував тітушок у січні 2014 року в центрі Києва на Подолі, доручав розбивати їх на групи, збирав через помічників номери телефонів і, за вказівкою Чеботарьова, ставив завдання і контролював виконання.
Безпосередньо Волков, за даними слідства, організовував викрадення та катування Ігоря Луценка та Юрія Вербицького, через що останній помер у бориспільському лісі в ніч із 21-го на 22 січня 2014 року, ставши першим убитим активістом Майдану. Справу Волкова зараз розглядає Бориспільський суд, де вчора заслухали свідчення трьох крисінських тітушок – Дмитра Нечунаєва, Олександра Веремієнка та Віталія Чередника.
Усіх трьох свідків фактично вважають нижчою виконавчою ланкою в ієрархії тітушок. Ніхто з них особисто не був знайомий з обвинуваченим Волковим. Але всі троє підтвердили суду, що в січні 2014-го їм постійно телефонували, контролювали "роботу" й уточнювали "завдання". Обвинувачення підкреслює, що, згідно з мобільним трафіком, телефонував тітушкам саме Волков.
Телефонували, пропонували, що потрібно забрати людей. Ну, грубо кажучи, вкрасти
Першим суд допитав Дмитра Нечунаєва – 26-річного колишнього боксера, а тепер начальника служби безпеки однієї з київських фірм. Нечунаєв підтвердив, що в січні 2014-го їх збирали на Подолі, розбивали на групи і призначали старших. За словами свідка, за ніч роботи обіцяли виплатити по 400 грн кожному, але йому особисто виплатили "200 грн".
За словами Нечунаєва, їм телефонували і ставили завдання "хапати майданівців і кудись доправляти", зокрема автобуси з протестувальниками, які їхали до Києва. Для цього його з кількома "колегами" скерували на околицю міста, на станцію метро "Бориспільська", де був розташований один із пунктів антимайданівців. Свідок підкреслив, що коли зрозумів, що "доведеться робити незаконні дії", одразу поїхав.
"Я поїхав, не хотів цього робити. Ну були короткі дзвінки. Ну пропонували роботу тобто. Телефонували, пропонували, що потрібно буде там забрати людей. Ну, грубо кажучи, вкрасти. Треба було там чоловічка вкрасти. Я відмовився, сказав: "Не телефонуйте". На цьому ніби закінчилося. Потім телефонували і казали: "Є кілька людей, треба поїхати на "Бориспільську". Із якою метою? Не пускати автобуси з людьми, які будуть їхати на Майдан. Ми там зібралися і стояли біля дороги. Так, обіцяли грошову винагороду приблизно 400 грн, або $50", – розповів Нечунаєв.
Що я казав слідчому? Ну... Я займаюся боксом, із пам'яттю вже все
Другим свідком обвинувачення, кого заслухав суд, був Олександр Веремієнко – тренер із боксу (тренував також першого свідка, Нечунаєва), який "іноді підробляв охоронцем". Веремієнко підтвердив факт загального збору тітушок на Подолі для організації та координації дій. За його словами, тоді зібрали приблизно 200–300 осіб. Він також підтвердив, що його групі телефонували й уточнювали, на якому етапі виконання "завдань".
За словами Веремієнка, після загального збору тітушок він разом зі ще двома людьми їздив своєю машиною по Подолу з опівночі і до 4.00 "наглядати за охороною порядку на вулицях, щоб [захистити] від мародерів, ну хто буде грабувати". Але, стверджує свідок, щойно зрозумів, що треба буде затримувати активістів Майдану, – відмовився далі "працювати".
"Потім ми дізналися, що дали команду, що треба затримувати людей – ми обговорили це з тими, хто був у машині, і вирішили цього не робити і відмовитися. Поїхали в супермаркет, щоб поїсти і обговорити, розрахуються з нами за роботу чи ні. Телефонували моєму знайомому (який був із ним у машині. – "ГОРДОН"), сказали, що треба затримувати людей. Ну ми тоді зрозуміли, що це проти як би Майдану. Треба було доправляти їх на Поділ і там передавати комусь. Не знаю. Ми цього не робили", – заявив Веремієнко.
На уточнювальне запитання, чому на етапі досудового слідства він зазначав, що йому безпосередньо надходила команда затримувати активістів, а зараз у суді каже, що команда була комусь із його групи, а не йому безпосередньо, Веремієнко заявив: "Точно не пам'ятаю. Що я казав слідчому? Ну... Я займаюся боксом, із пам'яттю вже все. У мене щось із пам'яттю. Або мені [ставили завдання], або комусь".
Я брав участь у Антимайдані, чи як він називається. Там суть була просто стояти типу
Третім свідком обвинувачення став Віталій Чередник – 30-річний колишній охоронець, а зараз, як сам стверджує, безробітний. По суті, Чередник підтвердив свідчення попередніх двох очевидців і про загальний збір тітушок на Подолі 20 січня 2014 року, і про завдання, і про координацію телефоном, і про те, що 21 січня частину тітушок доправили на станцію метро "Бориспільська", де в наметі антимайданівців уже була як мінімум одна затримана людина, із якою працювала група харківських тітушок зі спортклубу "Оплот" під керівництвом сепаратиста Євгена Жиліна.
Головне, що відрізняло Чередника від двох інших свідків, – він підтвердив, що безпосередньо знайомий і з бригадиром тітушок Крисіним, і з кримінальним авторитетом Чеботарьовим. Навіть більше, Чередник заявив, що заїжджав своєю машиною в офіс Чеботарьова на Подолі, щоб забрати звідти "черешки від лопат і газові балончики для пацанів", які стояли на в'їзді в Київ і перехоплювали автобуси з активістами Майдану.
"Я брав участь в Антимайдані, чи як він називається. Там суть була просто типу стояти. Ну особливо там більше завдань не було. Ну оглядати автобуси. Винагороду? Так, звичайно, обіцяли! Ну $50 було кожній людині. Це 400 грн. Із Крисіним мене на Антимайдані біля Верховної Ради познайомили ще восени [2013-го]. Тоді просто типу давали гроші за те, що стоїш. Як би всім було цікаво заробити грошей. Нічого там не роблячи, просто стояти. Зі мною по-любому розрахувалися [за "роботу" в січні 2014-го], тому що я розраховувався з пацанами. А зі мною розраховувався Крисін", – розповів Чередник.
Під час свідчень Чередник кілька разів вживав нецензурну лексику, за що діставав зауваження від колегії суддів.
Наступне засідання Бориспільського районного суду Київської області призначено на 22 грудня о 13.00. Планують заслухати свідчення ще чотирьох тітушок.
На минулому засіданні свідчення давав Сергій Чемес – головний свідок обвинувачення, охоронець і права рука Крисіна. У вересні 2018-го обвинувачений Чемес пішов на угоду зі слідством і дав важливі свідчення про організацію, ієрархію і структуру тітушок, визнав свою провину і дістав вирок у вигляді трьох років і трьох місяців тримання під вартою.
Чемес уже вийшов із в'язниці і перебуває під цілодобовою охороною, оскільки, за словами прокурорів, є реальна загроза його життю. Суд заслуховував його свідчення у справі Волкова в умовах підвищеної безпеки. Чемес детально розповів, як у січні 2014-го його та інших тітушок наймав на "роботу" обвинувачений у справі Олександр Волков на замовлення бізнесмена Олексія Чеботарьова.
Зловмисники напали на Луценка і Вербицького 21 січня 2014 року. Їх викрали з Олександрівської центральної клінічної лікарні Києва і вивезли в лісосмугу в Київській області, де почали бити, вимагаючи надати інформацію про діяльність Євромайдану. Згодом їх вивезли в безлюдну місцевість і відпустили. Унаслідок тортур Вербицький помер.
Олександра Волкова затримали і заарештували 29 липня 2017 року. Слідство вважає його організатором цього викрадення, а також людиною, пов'язаною з імовірним замовником викрадення – українським бізнесменом Олексієм Чеботарьовим. 15 листопада 2018 року Бориспільський суд продовжив Волкову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 13 січня 2019 року включно.
Волкова обвинувачують за п'ятьма статтями Кримінального кодексу України, серед них ст. 115 (умисне вбивство), ст. 127 (катування), ст. 146 (викрадення). Йому загрожує довічний строк.