Яременко: Відкликання посла України при Раді Європи – логічний жест, яким наша країна демонструє своє занепокоєння і незгоду із ситуацією в ПАРЄ
Рішення припинити участь у роботі Парламентської асамблеї Ради Європи на знак протесту проти резолюції, яка дає РФ змогу повернутися в ПАРЄ, – це емоційний крок української делегації. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив український дипломат Богдан Яременко.
Відкликання постійного представника України при Раді Європи Дмитра Кулеби – логічне рішення Міністерства закордонних справ України, яке демонструє занепокоєння і незгоду Києва із ситуацією в Парламентській асамблеї Ради Європи. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив український дипломат Богдан Яременко.
"Відкликання посла України при Раді Європи – один із видів дипломатичного демаршу. Він дає можливість здати назад, не втрачаючи обличчя. Це нормальна, поширена практика. Уважаю це адекватним рішенням із боку МЗС України. Це логічний жест, яким наша країна демонструє своє занепокоєння і незгоду із ситуацією в ПАРЄ. Але водночас згодом посол спокійно може повернутися до роботи. А зараз він приїде в Київ і проконсультується, що робити далі і як краще вчинити у цій ситуації. І цю політику буде реалізовано – із ним чи без нього", – підкреслив дипломат.
Він уважає, що українській делегації не варто відмовлятися від подальшої роботи в ПАРЄ.
"Рішення припинити участь у роботі ПАРЄ – це емоційний крок нашої делегації. Його раціональність складно пояснити, оскільки того самого дня наші делегати повернулися для розгляду питань, які вважала потрібними. Хоча треба визнати, що українська делегація дійсно багато працювала, тому їхні емоції можна зрозуміти. Що стосується пропозицій закрити офіс Ради Європи в Україні – я не бачу підстав для цього. Звісно, повернення росіян у ПАРЄ дуже неприємно для України, але реакція наших депутатів нагадує гру в жорстких політиків", – резюмував Яременко.
Росію позбавили права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 року – відразу після анексії Криму та початку воєнниих дій на Донбасі. На знак протесту у 2017 році Росія зупинила сплату внесків до бюджету Ради Європи (приблизно €33 млн на рік), що призвело до фінансової кризи в організації. У Росії заявили, що РФ виплатить Раді Європи борг щодо внесків (орієнтовно €60 млн), якщо ПАРЄ "усуне загрозу дискримінації національних делегацій".
У попередні роки вже було кілька спроб зняти санкції з російської делегації в ПАРЄ (цю ідею підтримує і генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд), але вони не мали успіху.
Проект резолюції, яку в ПАРЄ розглядали 24–25 червня, регламентний комітет асамблеї ухвалив 3 червня 2019 року. Ініціаторами зняття обмежень із Росії стали Німеччина і Франція.
У ніч на 25 червня ПАРЄ ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму, яка дає Росії можливість повернутися в асамблею.
Після цього українська делегація ухвалила рішення припинити участь у роботі асамблеї.
25 червня Україна і Грузія оскаржили повноваження російської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи.