-3 Київ
Ініціаторами зняття обмежень із Росії в Парламентській асамблеї Ради Європи стали Німеччина і Франція. Про це йдеться в матеріалі "Європейської правди" "Нуль обмежень для Росії: як та чому в ПАРЄ погодилися зняти санкції з агресора", який вийшов 4 червня.
Німецькі та французькі дипломати зібрали голоси для підтримки рішення Комітету міністрів Ради Європи про нову санкційну процедуру проти держав-порушників. Видання зазначає, що ініціатори змін не приховували своєї мети: нова процедура має бути максимально складною, щоб застосувати її проти РФ було майже неможливо.
До нового рішення ввійшов пункт про те, що новий санкційний механізм доповнить наявний, а не замінить його. За словами автора статті Сергія Сидоренка, це рішення є важливим для України.
"Автоматичного скасування старих санкцій не мало бути – тільки якщо асамблея зважиться на ампутацію власних повноважень, а це видавалося майже нереальним", – пише видання.
Наразі санкційного тиску ще не зняли, тому що резолюцію ПАРЄ схвалив тільки комітет. Це важливий підготовчий крок, але остаточне рішення має ухвалити асамблея. Проєкт резолюції ПАРЄ, затверджений комітетом, уже опубліковано.
На думку автора, ідеться про капітуляцію ПАРЄ перед Росією, "про її саморуйнування".
Усього в рішенні 12 параграфів, водночас тільки два стосуються РФ, хоча і знеособлено. По-перше, до регламенту додано норму, згідно з якою асамблея більше не зможе обмежувати право голосу, право виступу, право участі та голосування у комітетах асамблеї. По-друге, як виняток російська делегація може повернутися в ПАРЄ в середині року.
"За домовленістю з РФ керівництво ПАРЄ затвердило досі небачений графік роботи. Рішення асамблеї про скасування санкцій має бути ухвалене в понеділок, щойно депутати приїдуть до Страсбурга, не залишивши їм можливості обговорити ці зміни в партійних групах. Це означає, що українська делегація взагалі не матиме часу для того, щоб лобіювати свою позицію у Страсбурзі – а зазвичай це лобіювання було найефективнішим. Отримавши "зелене світло" щодо знятої загрози санкцій, Росія, за цим сценарієм, передає список своїх делегатів і в середу вони вже працюють у ПАРЄ", – ідеться у статті.
За повернення РФ до асамблеї проголосувало 18 депутатів, шість виступили проти, серед останніх українці, британці і представники країн Балтії. Засідання регламентного комітету ПАРЄ відбулося 3 червня.
Видання пише, що без впливу численної російської делегації ПАРЄ була критично налаштованим проти РФ органом, що дратувало Кремль. Для України повернення делегації може бути небезпечне тим, що це створить перший прецедент пом'якшення санкцій проти РФ, вважає автор статті.
"Навіть якщо відкласти у сторону інтереси України, навіть якщо закрити очі на цінності Ради Європи, усе одно рішення ПАРЄ – якщо резолюція буде затверджена в нинішньому вигляді – матиме катастрофічний ефект для Ради Європи... Адже санкційний механізм буде вбитий для всіх, а не лише для Росії. За цих змін моніторинговий механізм ПАРЄ – один із ключових інструментів асамблеї – перестає працювати. Чи багато держав будуть виконувати "вказівки" моніторингу, якщо порушення ними правил більше не тягнутиме за собою покарань?" – ідеться у статті.
На думку автора, повернення російської делегації в ПАРЄ загрожує подальшим включенням до її переліку депутатів Держдуми з анексованого Криму.
"За всіма правилами та логікою ПАРЄ мала б зупинити це неподобство і позбавити росіян права голосу, а може, і взагалі припинити їхні повноваження, але не зможе цього зробити, бо групові санкції вже вбиті. Росія знову на коні – оголошує, що добилася визнання депутатів із "Кримнашу" на рівні асамблеї Ради Європи. Чи прагнуть Франція та Німеччина такого сценарію або десятка інших подібних? Навряд чи", – резюмує автор.
Голосування за резолюцію в сесійній залі ПАРЄ відбудеться 24 червня.
Росію позбавили права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 року – відразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі. На знак протесту у 2017 році Росія зупинили сплату внесків до бюджету Ради Європи (приблизно €33 млн на рік). "Європейська правда" зазначає, що це призвело до фінансової кризи в організації.
Протягом попередніх років уже було кілька спроб зняти санкції з російської делегації в ПАРЄ (цю ідею підтримує і генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд), але вони не мали успіху. Останню спробу зробили у квітні 2019 року, під час весняної сесії асамблеї. "Європейська правда" писала, що представники Німеччини в Раді Європи вели активні дії для зняття санкційного тиску з РФ. У підсумку ПАРЄ схвалила резолюцію про підтримку доповіді "Роль і місія ПАРЄ: головні виклики майбутнього", у якій є заклик до РФ призначити делегацію в асамблею та відновити обов'язкову виплату внеску в бюджет організації. Право ПАРЄ самостійно вводити санкції було залишено без змін.
У Росії заявили, що РФ виплатить Раді Європи борг щодо внесків (приблизно €60 млн), якщо ПАРЄ "усуне загрозу дискримінації національних делегацій".
Україна відкоригує ставлення до асамблеї в разі повернення РФ у ПАРЄ, повідомили у МЗС України.
