Ясько заявила, що розмови про включення представників ОРДЛО в мінські переговори ускладнюють позицію України в ПАРЄ

Українській стороні стає все важче протидіяти російським наративам і боротися за національні інтереси на міжнародній арені, зокрема в Парламентській асамблеї Ради Європи. Про це 18 травня під час онлайн-дискусії "Що чекає на Донбас: тенденції громадської думки на тлі свіжих новин із мінської ТКГ, бойових дій та пандемії" заявила керівниця постійної делегації в ПАРЄ, народна депутатка від фракції "Слуга народу" Єлизавета Ясько, пише "Укрінформ".

"Як людина, яка займається нашою позицією в ПАРЄ, я розумію, наскільки українській стороні стає важче від того, коли з'являються такі наративи, як включення представників ОРДЛО до переговорного процесу. Нам постійно треба говорити про те, що жодних терористів ніхто не включатиме, що нам потрібні справжні представники "Донецької та Луганської республік". Але тут виникає багато небезпек: я не до кінця розумію, що означає "включити справжніх представників Луганська та Донецька"? У мене це питання викликає відразу багато юридичних, політичних наслідків і ризиків. Тобто я не розумію, чи це є позитивним для України в контексті нашої міжнародної позиції", – сказала Ясько.

За її словами, в політичних групах та комітетах ПАРЄ більшість людей або має проросійську позицію, або вірить російським наративам, або просто не володіє інформацією.

"Тому, якщо їм розповідати ті новини, що стосуються мінського процесу, тут виникає дуже багато небезпек, і нам боротися за наші українські національні інтереси стає важче. Тож я була однією з тих, хто в березні висловив своє занепокоєння по мінському процесу", – зазначила Ясько.

Вона підкреслила, що російські наративи зараз "підживлюються в ПАРЄ через ті новини, які в нас є в Мінську".

"Щоразу, коли в мене є якась розмова, формальна, неформальна, по лінії ПАРЄ чи по лінії міжпарламентського діалогу двосторонніх відносин, завжди це питання порушується, завжди цікавляться, що буде з мінським процесом, якщо буде створений якийсь орган, який виконуватиме посередницькі функції між Україною і Донбасом. Зараз усе-таки питання консультативної ради не є більше таким актуальним", – додала глава делегації.

Домовленості про створення так званої консультативної ради було досягнуто в Мінську 11 березня цього року. Після засідання українська сторона не уточнила, що саме вона робитиме, але РФ і бойовики "ДНР" і "ЛНР" заявили про "майданчик для прямого діалогу між сторонами конфлікту".

13 березня видання ZN.UA опублікувало протокол про намір створити раду. До неї мають увійти по 10 представників від України й ОРДЛО із правом вирішального голосу, а також по одному представнику від ОБСЄ, Німеччини, Франції та Росії із правом дорадчого голосу. На думку журналістів видання, рішення про створення цього органу "фіксує суб'єктність ОРДЛО", а бойовики матимуть право голосу нарівні з Україною, тоді як у Росії буде статус спостерігача нарівні з Німеччиною, Францією та ОБСЄ.

Після критики ідеї створення ради у ЗМІ і соцмережах глава Офісу президента Андрій Єрмак запевнив, що це не крок до офіційного визнання окупаційної влади не підконтрольних Україні районів Донецької та Луганської областей. За його словами, рада розглядатиме питання з пакета Мінських домовленостей і даватиме рекомендації, які можуть бути використані або не використані в роботі політичної підгрупи".

В інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман віцепрем'єр-міністр – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков заявив, що створення консультативної ради не є "зрадою" і може бути корисним Україні. Він додав, що до мирного процесу з боку ОРДЛО будуть залучати тільки "представників громадянського суспільства", а також внутрішньо переміщених осіб, які живуть на підконтрольній українському уряду території.

31 березня Єрмак заявив, що нинішнє керівництво держави ніколи не буде вести переговори з бойовиками "ДНР" і "ЛНР".