+4 Київ
Міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, член політичної підгрупи тристоронньої контактної групи (ТКГ) з урегулювання конфлікту на Донбасі Олексій Резніков вважає, що створення консультативної ради в межах підгрупи не є "зрадою" і може бути корисним Україні. Про це він заявив у програмі "БАЦМАН" головної редакторки видання "ГОРДОН" Олесі Бацман.
"Я абсолютно переконаний і впевнений, що ми все дуже правильно зробили й робимо. Нічого поганого там не сталося. Я несу відповідальність за свої слова – я протягом пів року у процесі", – сказав Резніков.
Він нагадав, що у тристоронню контактну групу, яка проводить засідання в Мінську, входять представники України, Росії та ОБСЄ. Але в її роботі завжди брали участь представники окупованих територій Донецької та Луганської областей, підкреслив міністр.
"Є одна річ, про яку українське суспільство або мало знає, або було не в курсі, або не надавало цьому значення. Там ще є так звані запрошені. Запрошеними є представники не підконтрольних Україні на сьогодні територій... Усі засідання тристоронньої контактної групи відбуваються за присутності так званих запрошених. ОБСЄ їх запрошує. Це стає зрозумілим і логічним, коли ми ставимо собі запитання: а хто з того боку учасник переговорів з обміну наших військовополонених, політичних в'язнів тощо? Я вам відповім: так звані омбудсмени двох невизнаних республік. І з ними вели переговори офіційні представники [України], причому у статусі народних депутатів і навіть віцеспікерів, заради гуманітарної мети – забрати наших хлопців і дівчат додому. І це правильно, це нормально. Просто ми публічно про це не говорили", – заявив Резніков, нагадавши, що під Комплексом заходів із виконання Мінських угод у 2015 році свої підписи ставили тодішні "представники тих невизнаних утворень".
У роботі політичної підгрупи "запрошені", за словами Резнікова, теж беруть участь.
"Як відбуваються переговори у політичній підгрупі? Модерація – ОБСЄ, сидить представник України, з іншого боку – РФ, а поруч сидять запрошені. Завжди. Це формат три проти одного. І це правда. Це потрібно знати всім. Єдине – представник України спілкується [із представниками окупованих територій] через модератора, документи або їхні версії теж передають через модераторів. Тому не треба робити здивовані очі, що цього раніше не було. Не говорили, не акцентували увагу, приховували? Можливо. Припускаю", – сказав він.
Навіть росіяни на переговорах у Мінську використовували цей термін – представники громадянського суспільства. Не бойовики
Резніков повідомив, що раніше домовленості в межах підгруп не фіксували у протоколах, але на останній зустрічі, результати якої критикували опоненти влади, "уперше відбулася фіксація домовленостей".
"Це ж нормально. Будь-які збори з часів комсомолу [закінчувалося протоколом]. Провели збори, описали, що сталося, підпис. Зафіксували – і вже всі знають, що будуть робити наступного разу. Уперше, повторюся, стався струс у Мінську, відбулася фіксація домовленостей. І було підписано документ, не зобов'язання щось виконувати, а протокол, який фіксує, про що сторони в чотирьох підгрупах поговорили і на чому ТКГ у підсумку зійшлася", – розповів Резніков.
Однією з таких домовленостей стало створення консультативної ради, зазначив він. За словами міністра, поки це "проєкт можливого рішення ТКГ", його ще мають затвердити інші учасники нормандського формату – Німеччина і Франція. Консультативна рада має працювати в межах політичної підгрупи і давати їй рекомендації щодо правових аспектів урегулювання конфлікту на Донбасі, пояснив міністр. Він порівняв діяльність консультативної ради із громадськими радами, які працюють при багатьох відомствах.
"Усі українські державні органи мають так звані громадські ради. Тобто українське суспільство давно звикло до того, що активісти, представники громадських організацій, волонтери створюють так званий громадський контроль і висловлюють свої ідеї, обговорюючи ті чи інші теми, які на порядку того чи іншого відомства, міністерства, адміністрації. Ідея цієї консультативної ради – вважайте, це ідея громадської ради, у якій будуть представники громадянського суспільства, які мають довіру (це дуже важливо) цього суспільства. Суть була в цьому. Навіть росіяни на переговорах у Мінську точно так само використовували цей термін – представники громадянського суспільства. Не бойовики, не держслужбовці на публічній службі, не чиїсь там офіцери, які пішли служити, – ні, мова йде про представників громадянського суспільства", – сказав міністр.
Він зазначив, що в п. 11 Комплексу заходів ідеться, що правові аспекти врегулювання конфлікту на Донбасі (ідеться про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації і закон про особливий статус регіону) потрібно узгодити з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей.
Чому люди, які втратили можливість жити в мирній Україні і змушені були переїхати сюди, не є представниками ОРДЛО?
"Протягом шести років чомусь вважали, що представниками ОРДЛО можуть бути тільки запрошені з не підконтрольної сьогодні Україні території. Виникає просте запитання: чому тільки вони? Чому люди, які втратили можливість жити в мирній Україні на території окремих районів Донецької та Луганської областей і змушені були переїхати сюди – це ВПЛ (внутрішньо переміщені особи, за даними Міністерства соціальної політики, їх в Україні понад 1,4 млн. – "ГОРДОН"), бізнесмени, актори, священники, перукарі, хто завгодно, – не є представниками окремих районів Донецької та Луганської областей? Хто сказав, що українці, які живуть на підконтрольній території України, але які є вихідцями звідти, не мають права брати участь у мінському процесі? Дуже навіть мають. Вони мають сидіти за цим столом і обговорювати своє майбутнє життя на своїх землях... Ось у чому ідея створення цієї консультативної ради – дорадчого органу, який у межах політичної підгрупи, виконуючи Комплекс заходів, виконуючи рішення паризького саміту, дасть свою думку політичній підгрупі, вона, зі свого боку, – ТКГ, ТКГ – наверх. Усе! Жодної крамоли, жодної "зради", – сказав Резніков.
У консультативну раду, як розповів міністр, мають увійти представники Донбасу, які вже не живуть там, і ті, хто досі проживає на окупованих територіях, а також по представнику від Німеччини, Франції та Росії. ОБСЄ займатиметься модерацією.
"У консультативній раді будуть представники ОРДЛО, які живуть на нашій території, представники цих територій, які живуть на не підконтрольній території України. Але це дурість велика думати, що там будуть бойовики. [Якщо так станеться], тоді українська делегація підніметься і скаже: "Ми з вами розмови розмовляти не будемо, ви не представники громадянського суспільства". Дивно буде, якщо вони якогось такого туди привезуть, тому що ця штука працювати не буде. І в них завдання, що буде громадянське суспільство, яке проживає в ОРДЛО, у них таке саме завдання", – підкреслив міністр.
Він вважає, що в такий спосіб українська сторона доб'ється демонополізації присутності в Мінську представників Донбасу з не підконтрольної території.
"Демонополізація, тому що там мають з'явитися українці, які проживали на цій території до 2014 року, і мають право, щоб їх голос було почуто", – сказав Резніков.
Зважаючи на те, яке питання буде на порядку денному, у раді точно мають бути юристи, адвокати, які знаються на праві
Він відмовився назвати прізвища людей, які можуть увійти в консультативну раду від української сторони, але зазначив, що "це мають бути відомі, знані люди, які мають довіру й авторитет у суспільстві".
"Тому що почнеться дискусія: так, а у нього довіра в суспільстві 90% чи 80%? Я прихильник того, що обговорення спочатку буде в команді, людям запропонують бути готовими представити цю частину української делегації... Але мені здається, зважаючи на те, яке питання буде на порядку денному цього обговорення (а це питання правового характеру: яким бути закону про амністію, яка модальність виборів), там точно мають бути юристи, адвокати, які знаються на праві. Якщо йдеться про амністію – отже, на кримінальному праві, якщо йдеться про вибори – на виборчому", – сказав він.
Резніков припускає, що ідею створення консультативної ради критикували насамперед через недовіру.
"Коли до влади прийшов президент [Володимир] Зеленський – прийшла несподівана людина для всіх. Тому що у нього не було досвіду в публічній службі, успішний досвід був зовсім в іншому – у шоу-бізнесі. Він не був успішним у політиці, він нею не займався. Люди, які з ним прийшли (більшість!), теж не мали досвіду державного управління. І це дотепер викликає в частини суспільства сумніви з погляду компетенції. Це абсолютно логічна реакція. Ми ж усі – покоління тих, хто сумнівається скептиків, якщо не сказати переляканих. Якщо в нас недостатньо інформації, ми схильні вибудовувати сценарії з негативним забарвленням, із негативними наслідками. Ось у чому особливість нашого генотипу", – вважає міністр.
У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого.
Переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у тристоронній контактній групі в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії. На переговорах у Мінську присутні представники бойовиків "ДНР" і "ЛНР".
Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, які демонструє українська сторона, і вимагає прямого діалогу між Україною і бойовиками.
Президент України Зеленський говорив, що прямого діалогу з бойовиками не буде.
11 березня 2020 року в Мінську тристороння контактна група з урегулювання конфлікту на Донбасі домовилася про створення так званої консультативної ради. Після засідання українська сторона не уточнила, чим саме вона буде займатися, але РФ і бойовики "ДНР" та "ЛНР" заявили про "майданчик для прямого діалогу між сторонами конфлікту".
13 березня видання ZN.UA опублікувало документ про створення ради. До неї мають увійти по 10 представників від України і ОРДЛО із правом вирішального голосу, а також по одному представнику від ОБСЄ, Німеччини, Франції та Росії з правом дорадчого голосу. На думку журналістів видання, рішення про створення цього органу "фіксує суб'єктність ОРДЛО", а бойовики дістануть право голосу нарівні з Україною, тоді як РФ одержить статус спостерігача нарівні з Німеччиною, Францією та ОБСЄ.
Глава Офісу президента України Андрій Єрмак запевнив, що створення консультативної ради не є кроком до офіційного визнання окупаційної влади не підконтрольних Україні районів Донецької та Луганської областей. За його словами, рада буде розглядати питання з пакета Мінських домовленостей і давати рекомендації, "які можуть бути використані або не використані в роботі політичної підгрупи".
13 березня під Офісом президента відбулася акція протесту через створення консультативної ради. Учасники тримали плакати "Вірус малороса смертельніший за коронавірус", "Не поширюй вірус Кремля", "Ні переговорам із терористами" тощо.
