Європарламент підтримав новий формат "Східного партнерства" для України, Грузії та Молдови

Європейський парламент 15 листопада підтримав поглиблення європейської інтеграції України, Грузії та Молдови у форматі "Східне партнерство плюс". Про це повідомила прес-служба законодавчого органу.

Ініціативу підтримало 519 депутатів, проти виступило 114, утрималося 47.

До саміту "Східного партнерства", який пройде 24 листопада у Брюсселі, Європарламент схвалив такі рекомендації:

• створити цільовий фонд України, Грузії та Молдови, який міг би зосередитися на приватних і державних інвестиціях у соціально-економічну інфраструктуру;
• країнам "Східного партнерства плюс", які досягли істотного прогресу в реформах, запропонувати можливість вступу в митну, енергетичну, цифрову спілки та Шенгенську зону, скасувати тарифи на роумінг;
• підтримувати в партнерських країнах економічні реформи, спрямовані на припинення монополій, обмеження ролі олігархів, запобігання відмиванню грошей та ухиленню від сплати податків;
• підтримувати колективний тиск на Росію для врегулювання конфліктів у Східній Україні, на окупованих територіях Абхазії та Південної Осетії і Придністров'я;
• підтримувати розгортання поліцейської місії ОБСЄ у Східній Україні.

До голосування в Європарламенті пройшли дебати з питань рекомендацій Раді Євросоюзу, Єврокомісії та Європейській службі зовнішньої діяльності стосовно політики "Східного партнерства".

Програму "Східне партнерство" було ініційовано ЄС у 2009 році з метою розвитку інтеграційних зв'язків із шістьма країнами колишнього СРСР: Україною, Молдовою, Азербайджаном, Вірменією, Грузією та Білоруссю.

Вона передбачає спрощення візового режиму з ЄС, укладення поглиблених зон вільної торгівлі, підтримку процесу адаптації законодавства та зміцнення інституційної бази країн-партнерів, співпрацю у сфері енергетичної безпеки.

Останній саміт "Східного партнерства" відбувся у травні 2015 року в латвійській Ризі.