Кількість поправок до "антиколомойського" законопроєкту скоротилася із 16,6 тис. до 430
Законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності", до якого було подано понад 16 тис. правок, парламент розглядатиме за прискореною процедурою. Перший заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк повідомив, що до другого читання свою поправку підтвердила тільки одна депутатка.
Кількість поправок до законопроєкту №2571-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності" до другого читання скоротилася більш ніж у 70 разів, повідомив у Facebook народний депутат від "Голосу", перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Спочатку до проєкту закону, який у ЗМІ часто називають "антиколомойським", подали 16 586 поправок. Авторами більшості з них були виключений із фракції "Слуга народу" народний депутат Антон Поляков, співголова депутатської групи "За майбутнє" Віктор Бондар і представники фракції "Слуга народу" Дмитро Чорний, Ольга Василевська-Смаглюк, Олег Дунда, Сергій Демченко та Олександр Дубінський. Агентство LIGA.net зазначало, що всі вони можуть бути лояльними до бізнесмена Ігоря Коломойського.
30 квітня Верховна Рада схвалила прискорену процедуру розгляду цього законопроєкту, і у фракцій та позафракційних депутатів була можливість подати поправки, на яких вони наполягають, протягом двох днів.
Железняк повідомив, що в належний час свою правку подала тільки позафракційна народна депутатка Вікторія Гриб.
"Усі інші забули або не наполягали... Таким чином, фінальна таблиця [правок] вийде у 72 рази меншою від оригіналу – приблизно 230 правок", – поінформував депутат.
Законопроєкт №2571-д "Про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності" (відомий як "антиколомойський" закон) у першому читанні було ухвалено 30 березня. Документ, зокрема, унеможливить повернення "ПриватБанку", націоналізованого 2016 року, Коломойському, який намагається оскаржити націоналізацію в судах.
Бізнесмен назвав цей законопроєкт "не "антиколомойським", а антиукраїнським".
Очікують, що документ буде проголосовано у другому читанні після 10 травня.
Ухвалення цього законопроєкту, поряд із відкриттям ринку землі, – головні вимоги Міжнародного валютного фонду для продовження співпраці з Україною.