Клімкін уважає польський закон про Інститут нацпам'яті несправедливим до України та українців

Польський закон "Про Інститут національної пам'яті" несправедливий до українців, упевнений міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Про це він заявив 1 грудня в Києві під час українсько-польського форуму партнерства, повідомило агентство "Інтерфакс-Україна".

"Було б добре, якби Конституційний суд Польщі подивився справжнім правовим поглядом на ті зміни, які було внесено у відомий закон "Про Інститут національної пам'яті у Польщі". Вважаємо такі зміни несправедливими щодо України та українців", – заявив міністр.

Клімкін додав, що розраховує на початок відновлення українських пам'яток у Польщі та процедури пошуку польських поховань в Україні.

"Я сподіваюся, що ми просуваємося у тому, щоб з особливою повагою ставитися до пам'яток історії як на території Польщі, так і на території України... Дуже важливо, щоб результатом нашого спільного поштовху став початок відновлення українських пам'яток у Польщі і початок пошукових робіт", – сказав український міністр.

Глава МЗС Польщі Яцек Чапутович заявив, що польська сторона хоче знати правду про спільну історію і домагається гідного вшанування померлих.

"Необхідно ретельно вивчити минуле і передати знання про це молодому поколінню, зокрема  щодо Другої світової війни і трагедії на Волині", – зазначив Чапутович.

У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.

У 2017 році відносини між країнами загострилися. У квітні 2017-го в Грушовичах під Перемишлем демонтували пам'ятник Українській повстанській армії, після чого українська сторона відмовила польській у пошуку та ексгумації похованих на території України поляків. У відповідь Польща заборонила в'їзд кільком українським чиновникам, які, на думку офіційної Варшави, демонструють антипольські погляди.

У лютому 2018 року у Польщі було ухвалено зміни до закону про Інститут національної пам'яті, які встановили кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках. Українська влада засудила цей документ і висунула вимогу переглянути його.

6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав документ і передав його в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи не обмежує він свободу слова і переконань.

27 червня Сейм Польщі підтримав зміни до закону про Інститут нацпам'яті, які скасовують ст. 55а. Вона передбачала кримінальне покарання за публічні звинувачення на адресу Польщі у злочинах, скоєних під час Голокосту, у пособництві нацистській Німеччині, воєнних злочинах або злочинах проти людяності. Також поправки скасовують ст. 55b, згідно з якою до відповідальності за такі злочини могли бути притягнуті й поляки, й іноземці. Водночас частину закону про Інститут нацпам'яті Польщі, яка стосується українських націоналістів, Сейм не змінив. Того самого дня ці зміни підтримав Сенат Польщі, а пізніше підписав Дуда.