Клімкін заявив, що ситуація з незнанням українцями державної мови – це питання нацбезпеки
В Україні потрібно захищати і українську мову, і мови національних меншин, зазначив міністр закордонних справ Павло Клімкін.
Ситуація з незнанням громадянами України державної мови – це питання національної безпеки, сказав міністр закордонних справ Павло Клімкін в ефірі телеканала ICTV.
"Є громадяни України, які реально не володіють українською. І тому я вважаю, у нас повинна бути дуже послідовна позиція. Якщо у нас не буде належних знань української для всіх громадян України, вони будуть таким чином тотально дискриміновані. Чи можуть вони стати державними службовцями в Україні? Ні. Чи можуть вони вступити в будь-який український виш? Ні", – зазначив він.
Клімкін заявив, що "ніхто не забирає ніякої освіти мовами національних меншин".
"Наша позиція повинна бути абсолютно послідовна: ми маємо захищати і українську на 100%, і мови національних меншин. А та ситуація, коли є люди, які не те що в повному обсязі, а взагалі не володіють державною мовою, це питання, урешті-решт, нашої єдності та національної безпеки. Я це розумію так і буду далі просувати", – додав міністр.
5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому закон "Про освіту", 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко. Документ вводить 12-річну шкільну освіту, посаду освітнього омбудсмена і передбачає, що оклад педагогів залежатиме від підсумків їхньої сертифікації.
Законом також розширено використання української мови в навчанні.
"Підхід, який там закладено, такий, що дошкільна і початкова освіта здобувається рідною мовою. Під час навчання в початковій школі великий натиск іде на оволодіння державною мовою. Починаючи з базової освіти, ми здійснюємо навчання українською мовою", – пояснила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Своє занепокоєння щодо мовної статті в законі висловила низка країн: Угорщина, Молдова, Польща, Росія, Болгарія та Греція.
15 вересня Гриневич за результатами зустрічі з главами дипломатичних місій заявила, що Україна готова надати в Раду Європи на експертизу статтю про мову освіти в законі про освітню реформу.
Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль закликав президента України ветувати закон. На його думку, ініціатива не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначив, що Україна зберігає умови для вивчення нацменшинами рідних мов, однак водночас є "проблеми інтеграції: 75% випускників Берегівського району (Закарпатська область) цього року не склали зовнішнього тестування з української мови".
Президент Румунії Клаус Йоганніс заявляв, що вирішив не відвідувати України в жовтні через новий український закон "Про освіту". У Міністерстві закордонних справ України зазначили, що візиту президента Румунії до Києва не скасовано, а перенесено.