Корольчук: У САП продовжують розглядати справу "Роттердам плюс" як шанс довести свою корисність для влади

Спеціалізована антикорупційна прокуратура навмисне затягує справу за "Роттердам плюс", написав у своєму Facebook член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

"Президент [Володимир] Зеленський іще у липні минулого року заявив, що формули "Роттердам плюс" більше не існує. Голова НАБУ [Артем] Ситник визнав, що методика розрахунку вартості вугілля, чи то пак "Роттердам плюс", відповідає міжнародним ринковим умовам. Навіть підтвердив, що нова газова формула "Амстердам плюс" і вугільна "Роттердам плюс" – абсолютно схожі. Здавалося, що дискусійне і вже глибоко політичне питання "Роттердама" назавжди зникне з медіапростору. Особливо після "Амстердама плюс" навіть у багаторічних затятих критиків "Роттердама плюс" закінчилися аргументи. Але ні. Як виявляється, судова справа "Роттердам плюс" жива і не збирається "помирати", – зазначив він.

Експерт підкреслив, що САП, незважаючи на відсутність доказів у справі, вдає, що всі обвинувачення зібрано і "ось-ось буде вердикт суду".

"З одного боку, справа стосується колишнього голови НКРЕКП Дмитра Вовка та ексчленів комісії. З другого боку справу порушили проти працівників ДТЕК, яких обвинувачують у збитках, яких нібито завдала формула "Роттердам плюс". Уже не варто дискувати не тему "збитків" для кого – держави, бюджету, компаній, колишнього ДП "Енергоринок". Хоча сума заявлених НАБУ і САП "збитків" у 18 млрд грн – це ключове у звинуваченнях, але інших фактичних доказів цих збитків у справі просто не існує. Насправді судді вже навіть втомилися від переливання "із пустого в порожнє" під час розгляду цієї справи. Та й таке враження, що вже давно самі чекають закриття справи. Проте САП використовує тактику затягування справи і намагається виграти час", – вважає Корольчук.

Він переконаний, що нові експертизи в цій справі навряд чи вдасться провести, а вже існуючі підтверджують обґрунтованість формули "Роттердам плюс".

"Скоріше за все, у САП розуміють, що справа "Роттердам плюс" уже стала баластом і лише створює та посилює і так негативний імідж антикорупційних органів. А тому йде пошук благородного і чистого виходу із ситуації. НАБУ і САП самі потрапили у яму, яку копали чи то для Вовка із НКРЕКП, чи то для працівників ДТЕК. Тепер у НАБУ і САП доведеться шукати пояснення, на які такі "розслідування" були витрачені кошти платників податків, оскільки результату розслідування проти "Роттердама плюс" немає. Та й не могло бути, і це було зрозуміло ще із 2017 року, коли до питання "Роттердам плюс" підключилися політики, активісти, нинішній голова комітету у парламенті [нардеп від "Слуги народу" Андрій] Герус. І перетворили історію з формулою в маніпулятивний інструмент, яким намагалися тиснути на учасників ринку", – заявив експерт.

Корольчук зазначив, що в САП тричі продовжували термін досудового розслідування і водночас ще протягом двох років готували матеріали для оголошення підозр.

"Зрештою, матеріали справи вже зараз показують, що навіть для застосування заходів щодо ексчленів НКРЕП чи ДТЕК не було достатніх правових підстав. Складу злочину не доведено, а доказова база побудована на міфах і припущеннях. Міфи, до речі, стосуються нібито багатомільярдних прибутків, які отримали теплові електростанції, які входять у структуру ДТЕК. Дані державного Інституту економіки та прогнозування НАН України демонструє, що прибутковість ТЕС протягом 2012–2017 років була суттєво нижче АЕС "Енергоатома" і ГЕС "Укргідроенерго". І тим паче, прибутковість ТЕС України є нижчою, ніж у країнах із вугільною генерацією – Росія, Польща, Китай", – написав він.

САП продовжує затягувати справу, щоб показати владі свою роботу, передбачає Корольчук.

"Постає питання – для чого ж тоді САП хапається за справу "Роттердам плюс"? Скоріше за все, у САП і далі продовжують розглядати цю справу як певний шанс довести свою корисність і ефективність для влади. Але спроба розкрутити із "Роттердама плюс" велику і скандальну корупційну історію завершилася фіаско. І схоже, що у САП просто іще цього не зрозуміли, а тому і далі крутять платівку зі старою мелодією", – підсумував автор.

24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження, у межах якого розслідує дії членів НКРЕКП, які затвердили вугільну формулу "Роттердам плюс". Із 1 липня 2019 року набув чинності закон про новий ринок електроенергії, у зв'язку з чим колишні принципи формування цін скасовано, формула "Роттердам плюс" припинила дію.

Економічну обґрунтованість і законність формули "Роттердам плюс" підтвердив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. Європейська асоціація вугілля та лігніту Euracoal також дійшла висновку, що використання формули "Роттердам плюс" українською владою було обґрунтованим підходом.

Слідство щонайменше п'ять разів змінювало запитання експертам, намагаючись дістати від них висновки про необґрунтованість формули та про завдані її застосуванням збитки, повідомило 8 жовтня видання Delo.ua з посиланням на матеріали листування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.