Корольчук: За майже три роки розслідування доказової бази щодо "Роттердам плюс" не було зібрано

Розслідування справи щодо формули "Роттердам плюс" триває вже майже три роки, але Національне антикорупційне бюро так і не зібрало доказів за ним, тому провадження розвалиться в суді, заявив 23 вересня в ефірі телеканала "112 Україна" член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

"Уже майже три роки триває це розслідування. І протягом двох попередніх років, це вже третій, фактично як такої доказової бази не було зібрано. Тобто до сьогоднішнього моменту, у принципі, навіть у суді, наскільки я знаю, не розуміють, яким буде основний доказ того, що "Роттердам плюс" завдавав збитків. Скажімо так, кому? Державі, уряду, конкретним підприємствам? Якщо ми пам'ятаємо, то претензія НАБУ звелася до того, що 18 мільярдів гривень – це були навіть не збитки, а втрачена вигода, яку недоотримали фактично споживачі. Тобто такого формулювання в законодавстві України немає, у Кримінальному кодексі немає", – зазначив Корольчук.

Він наголосив, що і саме НАБУ змінило позицію під час розслідування і вже не має претензій до самого цінового індексу.

"Коли вже НАБУ зараз по ходу міняє свою позицію, виявляється, що, наприклад, АРІ2 індекс їх улаштовує, тобто ціна. Тобто "Роттердам", виходить, уже зрозумілий для них, така формула має право на існування. До того це все відкидалося представниками НАБУ. А ось питання плюс, доставки, – для них ще залишається відкритим це питання. Але мене дивує, наприклад, що скільки було досліджень, які були проведені, це і Ernst & Young проводив, відома аудиторська компанія, "Айчіес маркет", британська компанія відома, що на ринку енергетики працює, Euracoal, міжнародна організація, яка проводила дослідження, – вони всі визнали той факт, що цей плюс так званий уже входить у цю саму формулу, точніше індекс, який ти закладаєш у це вугілля", – заявив експерт.

Корольчук нагадав, що ціна вугілля за формулою "Роттердам плюс" залишається найнижчою на сьогодні, що визнали учасники наради у президента, але купити вугілля за цією ціною в Україні неможливо.

"Виявилося, що якщо сьогодні завозити вугілля з Роттердама, за формулою "Роттердам плюс" – це АРІ2 так званий індекс, регіон АРА, то там ціна виходить практично 1800 гривень за одну тонну. З іншої сторони, цього вугілля не так і багато на світовому ринку. Тобто купити його по такій ціні сьогодні, наприклад, не виходить. Наприклад, компанія ДТЕК, яка оголошувала відкриті тендери закупівлі цього вугілля, вони провели декілька торгів, і на цьому закінчилася історія. Ніхто не готовий привезти по такій ціні", – сказав член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій.

24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження, у межах якого розслідує дії членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, затвердили вугільну формулу "Роттердам плюс". Із 1 липня 2019 року набув чинності новий ринок електроенергії, через що колишні принципи формування цін було скасовано і формула "Роттердам плюс" припинила дію, але розслідування НАБУ триває.

8 серпня 2019 року детективи НАБУ повідомили про підозру ексглаву НКРЕКП Дмитра Вовка і ще п'ятьох фігурантів справи. Пізніше Вовк з'явився в базі розшуку Міністерства внутрішніх справ. 20 серпня Солом'янський районний суд Києва відхилив клопотання НАБУ і відмовився брати Вовка під варту. 19 серпня Вовк заявив, що поки не планує повертатися в Україну, щоб не брати участі в "судилищі". 5 вересня суд дав дозвіл на затримання Вовка.

Ексглава НКРЕКП заявив, що Національне антикорупційне бюро України "неприкрито співпрацює" з бізнесменом Ігорем Коломойським. Він переконаний, що правоохоронні органи "не звертають уваги на злочинну схему в "Центренерго", яке закуповує вугілля в компаній, пов'язаних із Коломойським, за завищеною ціною (дорожче, ніж за формулою "Роттердам плюс") і продає вироблену електроенергію підприємствам групи "Приват" за заниженими тарифами у збиток державі".

Економія для побутових і промислових споживачів завдяки формулі становила до 40 млрд грн завдяки введенню граничної ціни вугілля у структурі тарифу на електроенергію, заявляла 2018 року глава НКРЕКП Оксана Кривенко.