Лідер комуністів Чехії заявив, що в придушенні "Празької весни" винні українці. Клімкін назвав це "повним абсурдом"
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін оцінив як "відверту брехню" заяви лідера комуністів Чехії Войтеха Філіпа, який поклав відповідальність за придушення "Празької весни" 1968 року на Україну, а не Росію.
Лідер Комуністичної партії Чехії і Моравії Войтех Філіп заявив в інтерв'ю британській газеті The Guardian, що основною силою армії Радянського Союзу, яка вторглася у Прагу в серпні 1968 року з метою придушити "Празьку весну", були українці.
На думку політика, більшу відповідальність за придушення "Празької весни" несе не Росія, а Україна.
Він зазначив, що в політбюро СРСР, яке ухвалювало рішення про вторгнення, був тільки один "чистий росіянин", і він голосував проти, а лідер Радянського Союзу Леонід Брежнєв був родом з України.
Філіп вважає, що інформацію про велику роль РФ у події 50-річної давності сфальсифіковано.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Facebook назвав заяву чеського комуніста "абсурдом".
"Мабуть, комуністи продовжують бачити в нинішньому російському режимі щось рідне. Звинувачення лідера чеських комуністів на адресу українців, що нібито вони винуваті в придушенні "Празької весни", звичайно ж, повний абсурд. Українці, я нагадаю, постраждали від комуністичного режиму і, до речі, також були окупованим народом протягом багатьох століть", – написав міністр.
Він підкреслив, що українці активно протестували проти окупації Чехословаччини в 1968 році і проявляли солідарність із чехами і словаками.
"Переконаний, однак, що мудрий чеський народ, який показав свої найкращі якості і під час "Празької весни" 1968 року, і під час Оксамитової революції 1989 року, і зараз зможе відрізнити правду від відвертої брехні", – заявив Клімкін.
Із січня до серпеня 1968 року в Чехословаччині відбувалися реформи, названі "Празькою весною". Радянське керівництво відреагувало на це відправленням військ у Прагу в ніч на 21 серпня. Серед військових, які придушували "Празьку весну", були також представники армій країн Варшавського договору (крім Румунії). Жертвами зіткнень стало понад 100 осіб.