Нардеп Осадчук про закон, який стосується депутатської недоторканності: Будь-які ініціативи НАБУ та ДБР зводитимуть нанівець G

Осадчук: Нас розсудить тільки час – залишилося дочекатися буквально першої справи щодо будь-якого чинного нардепа
Фото: Andrii Osadchuk / Facebook

Фактично центром ухвалення рішень про розслідування стосовно народних депутатів став Офіс президента України, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" перший заступник голови парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності, нардеп від "Голосу" Андрій Осадчук.

Ухвалений сьогодні Верховною Радою законопроєкт №2237 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України" зводитиме нанівець будь-які ініціативи НАБУ і Держбюро розслідувань. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив перший заступник голови парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності, нардеп від "Голосу" Андрій Осадчук.

"Законопроєкт "Слуги народу" за останні півтора тижня зазнав істотної трансформації. І весь цей процес відбувався не в бік реального скасування депутатської недоторканності. А навпаки – у бік цементування депутатської недоторканності. Учора ми сподівалися, що зможемо "збити" кілька норм у законопроєкті. Але в підсумку всі позиції, які ускладнюють досудове розслідування і посилюють захист депутата від юридичного переслідування, залишилися в законопроєкті. Тому наша фракція за нього не голосувала. Але Верховна Рада його таки підтримала. Що ж, нас розсудить тільки час – залишилося дочекатися буквально першої справи щодо будь-якого чинного нардепа. У професійних адвокатів буде безліч механізмів для захисту свого клієнта. А отже, будь-які ініціативи НАБУ та ДБР зводитимуть нанівець", – підкреслив Осадчук.

За його словами, центром ухвалення рішень про розслідування щодо народних депутатів стане Офіс президента.

"Якщо раніше питання недоторканності конкретного депутата вирішувала Верховна Рада, то зараз ці повноваження передали одній людині – генпрокурору. Ми вважаємо, що це неправильно. Особливо якщо враховувати, що глава ГПУ повністю залежить від президента. Фактично центром ухвалення рішень про розслідування щодо нардепів став Офіс президента. Ще один момент – так звана поправка депутата від ОПЗЖ [Григорія] Мамки. Туди дописали таку фразу: нардепи не несуть відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді та її органах, а також під час здійснення депутатських повноважень. Тобто де-факто нардепи не несуть юридичної відповідальності, здійснюючи свої депутатські повноваження. Адже депутатські повноваження починаються після присяги і закінчуються в останній день їх роботи в Раді", – зазначив нардеп.

Він вважає, що ухвалений закон дасть можливість нардепам затягувати розслідування на невизначений строк.

"Ще один колективний продукт "Слуги народу" стосується клопотань щодо забезпечувального заходу. Там додали абзац, що такі клопотання розглядають за обов'язковою участю народного депутата. А слідчий суддя зобов'язаний заздалегідь попередити нардепа про розгляд зазначеного клопотання. Але ми ж часто чули історії, що депутатів попереджали про таке заздалегідь, хтось зливав інформацію тощо. Слідство не зможе заарештувати майно нардепа з дозволу судді. Для цього потрібно буде викликати самого депутата в суд. Щоб він разом зі слідчими і прокурорами обговорював це питання. Водночас він може не з'явитися до суду, пояснивши це поважною причиною. Навіть довідки від лікаря про хворий зуб буде достатньо. Тобто в закон заклали механізм, через який будь-яке розслідування може зависнути на невизначений строк. А за цей час депутат може спокійно розпродати майно", – резюмував Осадчук.

Згідно  з ухваленим 18 грудня законом, дані про вчинені народними депутатами правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань має право вносити генеральний прокурор України. Окрім того, згідно з ухваленими поправками, клопотання про дозвіл на затримання, про запобіжний захід, проведення інших слідчих розшукових дій щодо нардепів має бути погоджено з генеральним прокурором. Ці клопотання може підтримати глава ГПУ, а не парламент, як було раніше.

У першому читанні проєкт закону №2237 ухвалили 3 грудня. 17 грудня профільний комітет підтримав поправки до документа. Глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що схвалений депутатами законопроєкт замість скасування недоторканності посилює її.

30 серпня 363 депутати Верховної Ради ІХ скликання підтримали проєкт постанови №1095 про обмеження недоторканності парламентаріїв і попередньо погодили внесений у лютому 2017 року п'ятим президентом України Петром Порошенком законопроєкт №7203. 20 червня 2018 року Конституційний Суд України визнав документ таким, що відповідає Основному закону.

Верховна Рада на засіданні 3 вересня 2019 року ухвалила в цілому законопроєкт №7203, згідно з яким до Конституції України вносять зміни, що стосуються скасування депутатської недоторканності. 11 вересня закон підписав президент України Володимир Зеленський. Документ набуде чинності з 1 січня 2020 року.