Оператор "Північного потоку – 2" запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії
Влада Данії не дала дозволу на прокладання газопроводу "Північний потік – 2" через свої територіальні води. В альтернативному проекті подано довший маршрут в обхід данської території.
Компанія Nord Stream 2 AG, оператор будівництва газопроводу "Північний потік – 2", подала заявку на альтернативну схему прокладання труби в обхід територіальних вод Данії. Про це 10 серпня повідомляє Данське енергетичне агентство.
Новий маршрут прокладено на північний захід від острова Борнхольм у Балтійському морі.
На сайті оператора зазначено, що розроблено маршрут, який проходить через виняткову економічну зону Данії та огинає данські територіальні води. Новий варіант трубопроводу на 36 км довший, ніж в основному проекті.
У Nord Stream 2 AG підкреслюють, що заявки на кращий варіант маршруту немає.
"Північний потік – 2" – другий газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Довжина маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м&³3; газу на рік. Вартість проекту – €9,5 млрд, його навпіл фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній. У "Газпромі" прогнозують, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року.
Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія – ні.
Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
13 липня глава Білого дому Дональд Трамп назвав російський газопровід "жахливою трагедією". 16 липня після переговорів із президентом РФ Володимиром Путіним у Гельсінкі американський лідер заявив, що США доведеться конкурувати з "Північним потоком – 2".
18 липня сенатор від штату Вайомінг, республіканець Джон Баррассо вніс у Конгрес США законопроект про санкції проти "Північного потоку – 2".
Представник Державного департаменту США Гізер Ноєрт зазначала, що іноземні підприємства, які працюють в російському енергетичному секторі, можуть потрапити під дію закону "Про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій", який у серпні 2017 року підписав президент США Дональд Трамп.