$41.50 €43.85
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

Нові санкції США проти Росії: які заходи і за що пропонує ввести Конгрес G

Нові санкції США проти Росії: які заходи і за що пропонує ввести Конгрес За законопроект проголосували 419 парламентаріїв із 433 присутніх на засіданні
Фото: skeeze / pixabay.com

25 липня Палата представників Конгресу США підтримала законопроект про нові санкції проти Ірану, Росії і КНДР. Документ уже передали в Сенат, у разі затвердження його подадуть на підпис президенту США Дональду Трампу. "ГОРДОН" розібрався, що конгресмени висувають як аргументи проти Росії і які саме нові санкції пропонують увести.

У законопроекті №3364, який Палата представників Конгресу США розглянула і підтримала 25 липня, підтверджують попередні санкції проти Росії і вводять нові. У документі під загальним заголовком "Протидія супротивникам Америки за допомогою закону про санкції" – три розділи, вони присвячені обмежувальним заходам проти Ірану, Росії та Північної Кореї. Розділ про РФ названо "Санкції щодо Російської Федерації і боротьби з тероризмом та незаконним фінансуванням".

Законопроект посилює наявні санкції, уведені у зв'язку з агресією Росії в Україні, і вводить нові – у відповідь на кібератаку під час виборів у 2016 році, у якій США підозрюють російську владу, і на дії у Сирії.


Президент не зможе скасувати санкцій без рішення Конгресу

Фото: EPA Щоб скасувати санкції, президент повинен буде переконати Конгрес. Фото: EPA

Усі попередні обмеження проти РФ було введено і вони могли бути скасовані указами президента США. Якщо законопроект ухвалять, то президент для зняття санкцій повинен буде обґрунтувати перед Конгресом таку необхідність.

Документ уводить низку вимог до президента, він повинен:

  • продовжувати підтримувати чинні санкції, добиватися єдності з європейськими та іншими головними партнерами щодо питання раніше введених проти Російської Федерації санкцій, які були ефективними і дієвими в протистоянні російській агресії в Україні;
     
  • у максимально можливій мірі взаємодіяти з урядами країн-партнерів щодо закриття лазівок, включно з наданням розширеної передоплати за доставлення товарів і сировини, а також щодо інших вразливостей багатосторонніх і однобічних обмежувальних заходів проти Російської Федерації;
     
  • активізувати зусилля, щоб рішуче підкріплювати дотримання санкцій у разі набутті чинності цього закону щодо Російської Федерації у зв'язку з кризою на сході України, кібер-вторгненнями і нападами, а також порушеннями прав людини в Російській Федерації.


Санкції торкнуться "Північного потоку – 2"

Фото: EPA Труби для будівництва газопроводу "Північний потік – 2" в порту Засніц – Мукран на північному сході Німеччини, 6 грудня 2016 року. Фото: EPA

Законопроект передбачає, що санкції буде введено проти осіб і компаній, які продають, орендують або надають Росії товари, послуги, технології чи інформацію, а також підтримку для будівництва експортних трубопроводів, якщо такі контракти мають ринкову вартість від $1 млн. Під санкції потраплять також компанії, які уклали кілька контрактів, плата за якими сумарно за рік становитиме $5 млн і більше. Під санкції потраплять договори не тільки на будівництво, а й на розширення, модернізацію чи ремонт трубопроводів.

Ці заходи майже напевно вплинуть на будівництво газопроводу "Північний потік – 2", пише The New York Times. Проект реалізує російський "Газпром" за фінансовою участю європейських компаній. Він передбачає транспортування російського природного газу під Балтійським морем в обхід України, Польщі і країн Балтії.

Законопроект сигналізує про відхід ЄС і США від спільних дій щодо антиросійських санкцій, зазначає BBC. Постачання газу стане проблемою для Європи, а не для США, заявили міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель і канцлер Австрії Крістіан Керн. Водночас Німеччина наполягатиме на європейських санкціях проти чотирьох громадян і підприємств, пов'язаних із постачаннями до Криму газових турбін фірми Siemens, повідомили дипломатичні джерела ВВС у Брюсселі.

"Вони намагаються своїм законом про санкції вбити проект "Північний потік – 2", який для європейців дуже вигідний, який потрібен Німеччині, він перетворює її у найбільший газорозподільний центр у Європі. Від цього і Меркель (канцлер Німеччини Ангела Меркель. – "ГОРДОН"), і бізнес навряд чи відмовляться. І крім того, у Європі є серйозні підозри, що перекриваючи співробітництво за лінією "Північного потоку – 2", американці насправді хочуть змусити купувати американський сланцевий газ за набагато вищими цінами, ніж їм обходиться газ російський", – заявив в ефірі каналу "Россия 24" російський сенатор Олексій Пушков.

Спікер Єврокомісії Маргарітіс Схінас сказав, що ЄС стежить за проходженням законопроекту "з деякою стурбованістю, особливо через його можливий вплив на енергетичну незалежність ЄС", цитує The New York Times.

Незважаючи на зусилля зі скорочення залежності від імпорту енергоносіїв, приблизно третину природного газу ЄС, як і раніше, отримує з РФ, зазначає CNN. Постачання газу з Росії в Євросоюз відносно стабільні з 2014 року, і фактичний обсяг навіть збільшився, враховуючи зниження цін.

Які санкції передбачені законопроектом?

Фото: EPA Технології для розвитку арктичних видобувних проектів потрапляють під санкції. Фото: EPA

Санкції будуть застосовані до осіб, які укладуть контракт із ФСБ або з підприємствами оборонного сектору Росії, серед яких Головне розвідувальне управління штабу збройних сил. У законопроекті зазначено, що це стосується не тільки прямих договорів, але і тих, які підписані з особами, що діють від імені та в інтересах цих силових відомств.

У документі йдеться про накладення санкції на компанії та осіб, які інвестують від $10 млн на приватизацію посадовими особами РФ, їх родичами або співробітниками державних російських активів.

Російські банки під санкціями, згідно з новим законопроектом, не зможуть отримувати кредитів на строк більше ніж 14 днів, а нафтогазові компанії – більше ніж 30 днів.

Документ посилює обмеження на передання технологій для розвідки і видобування нафти на шельфі Арктики, глибоководді, а також на розробку сланцевої нафти. Санкції поширюються не тільки на російські видобувні компанії, але і на всі проекти, де їх частка становить більше ніж 33%.

Обмежувальні заходи будуть накладені на тих, хто надає Сирії значну фінансову, матеріальну або технологічну підтримку, робить істотний внесок у боєздатність сирійського уряду, допомагає йому купувати чи розробляти хімічну, біологічну або ядерну зброю, балістичні або крилаті ракети та інше озброєння.

Новим законопроектом Конгрес пропонує також внести низку поправок до ухваленого раніше закону про підтримку територіальної цілісності і суверенітету України, зокрема, прописане там право президента накладати санкції у низці випадків виправлено на "обов'язок".

Для протидії російському впливу Конгрес виділяє $250 млн. Ці гроші призначені для захисту критичної інфраструктури від кібератак у країнах НАТО та ЄС, а також державах, які беруть участь у розширенні діяльності НАТО, включно з Албанією, Боснією і Герцеговиною, Грузією, Македонією, Молдовою, Косовом, Сербією та Україною. Кошти планують спрямувати і на боротьбу з корупцією, зміцнення незалежних суддівських і прокурорських офісів, подолання гуманітарних криз, спричинених вторгненням і окупацією на територіях Грузії й України, на протидію дезінформації і пропаганді.

У чому США обвинувачують Росію?

Epa04614983 (LR) Президент России Владимир Путин, канцлер Германии Ангела Меркель, президент Франции Франсуа Олланд и президент Украины Петр Порошенко выступают за средства массовой информации во время групповой фотографии на украинском кризисе в так называемой группе «Нормандия» в Минске, Белоруссии, 11 февраля 2015 года. Фото: EPA Один із пунктів претензій – недотримання Росією домовленостей, досягнутих у Мінську 11 лютого 2015 року в межах нормандського формату. Переговори вели президент РФ Володимир Путін, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд і президент України Петро Порошенко. Фото: EPA

У законопроекті наведено висновки, на підставі яких Конгрес пропонує ввести санкції проти РФ. Законодавці зазначають, що:

  1. Уряд Російської Федерації прагне впливати на всю Європу та Євразію, зокрема колишні республіки Радянського Союзу, шляхом надання ресурсів політичним партіям, аналітичним центрам та групам громадянського суспільства, які сіють недовіру до демократичних інститутів, пропагують ксенофобські та неліберальні погляди і підривають європейську єдність. Конгрес стверджує, що російське керівництво також займалося "добре задокументованою корупційною практикою" для підкупу в європейських і євразійських країнах.
     
  2. Уряд Російської Федерації значною мірою ліквідував російськомовний незалежний медіа-сектор і серйозно скорочує вільні та незалежні ЗМІ в межах Російської Федерації. Російські медіа, які фінансує і контролює уряд Російської Федерації, які мовлять у Росії та за її межами, регулярно поширюють антизахідну дезінформацію, ідеться в законопроекті.
     
  3. У документі підкреслено, що уряд РФ продовжує порушувати свої зобов'язання за Будапештським меморандумом та Гельсінським заключним актом, оскільки Росія незаконно анексувала Крим, окупувала Південну Осетію та Абхазію і продовжує дестабілізацію на сході України.
     
  4. Уряд Російської Федерації продовжує ігнорувати умови угоди про припинення вогню, досягнутої у серпні 2008 року в Грузії, яка вимагає виведення військ Російської Федерації, вільного доступу гуманітарних груп до регіонів Південної Осетії та Абхазії і моніторингу зони конфлікту спостережною місією ЄС.
     
  5. Уряд Російської Федерації не дотримується умов Мінської угоди для розв'язання тривалого конфлікту на сході України.
     
  6. Уряд Російської Федерації порушує договір між США та СРСР про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності та не виконує своїх зобов'язань за договором про відкрите небо.


Що законопроект говорить про Україну?

Russian President Vladimir Putin (C), Deputy Prime Minister Olga Golodets (L), Artek children resort Alexei Kasprzhak (2nd-R) visit the Artek children resort in Gurzuf, Crimea, 24 June 2017. The summer holydays camp that celebrated its 90th anniversary in 2015 was a distinguished pioneer camp during Soviet era. EPA/ALEXEI DRUZHININ/SPUTNIK/KREMLIN POOL MANDATORY CREDIT Президент Росії Володимир Путін і віце-прем'єр РФ Ольга Голодець у дитячому таборі "Артек" в анексованому Криму 24 червня 2017 року. Фото: EPA

Щодо України, Конгрес пропонує затвердити 10 пунктів політики США:

  • підтримувати уряд України у відновленні суверенітету і територіальної цілісності країни;
     
  • засуджувати і протистояти всім дестабілізаційним зусиллям уряду Російської Федерації в Україні, які порушуть міжнародні зобов'язання;
     
  • ніколи не визнавати незаконної анексії Криму урядом Російської Федерації або відділення якої-небудь частини території України з використанням військової сили;
     
  • утримувати уряд Російської Федерації від подальшої дестабілізації і вторгнення в Україну, а також в інші країни Центральної і Східної Європи та Кавказу;
     
  • сприяти в проведенні реформ у сфері регулятивного нагляду й операцій в енергетичному секторі України, серед яких створення та розширення повноважень незалежної регуляційної організації;
     
  • заохочувати і підтримувати справедливу конкуренцію, лібералізацію ринку і надійність в енергетичному секторі України;
     
  • допомогти Україні і союзникам Сполучених Штатів та партнерам у Європі зменшити залежність від російських енергоресурсів, особливо залежність від природного газу, яку уряд Російської Федерації використовує як зброю для примусу, залякування і впливу на інші країни;
     
  • співпрацювати з державами – членами Європейського союзу та інститутами Європейського союзу для сприяння енергетичній безпеці шляхом розвитку диверсифікованих і лібералізованих енергетичних ринків, джерел, постачальників, маршрутів;
     
  • продовжувати виступати проти трубопроводу "Північний потік – 2", враховуючи його згубні наслідки для енергетичної безпеки Європейського союзу, розвитку газового ринку в Центральній і Східній Європі та енергетичних реформ в Україні;
     
  • уряду Сполучених Штатів слід приділяти першочергову увагу експорту енергоресурсів США в цілях створення робочих місць в Америці, надання допомоги союзникам і партнерам Сполучених Штатів і зміцнення зовнішньої політики США.

Для досягнення енергетичної безпеки України в документі декларують необхідність низки заходів з боку США. Вони включають просування передових технологій і сучасних методів роботи в нафтогазовому секторі України, сучасні геофізичні та метеорологічні дослідження, тендери, які допоможуть залучити інвестиції в розвідку, приватизацію державних енергетичних компаній через прозорі процедури. Держсекретар повинен проводити цю політику у співпраці з міністерством енергетики США, агентством з міжнародного розвитку та урядом України.

Чи будуть нові санкції дійсно введені?

Президент России Владимир Путин (L) и президент США Дональд Дж. Трамп (R) встречаются в кулуарах саммита G20 в Гамбурге, Германия, 07 июля 2017 года. Саммит G20 (или G-20 или «Группа двадцати») является международным Форума для правительств из 20 крупнейших экономик. Саммит проходит в Гамбурге с 07 по 08 июля 2017 года. Фото: EPA Путін і Трамп зустрічалися 7 липня в Гамбурзі, на саміті G20. 9 липня Трамп написав у Twitter, що санкцій не обговорювали. Наступного дня тодішній заступник прес-секретаря Білого дому Сара Сандерс заявила журналістам, що президенти санкції обговорювали. Фото: EPA

Після затвердження в Сенаті президент США Дональд Трамп протягом 10 днів або підпише закон, або відхилить його з використанням права вето. За достатньої кількості голосів Конгрес може подолати вето президента і закон набуде чинності навіть у разі незгоди з ним Трампа.

Імовірність подолання вето, для якого потрібно набрати 2/3 від 435 голосів конгресменів, висока: за законопроект проголосували 419 парламентаріїв із 433 присутніх 25 липня на засіданні. Проти виступили троє республіканці, не голосували четверо демократи і семеро представників Республіканської партії США.

Якщо закон буде ухвалено, то президент США може скасувати санкції за умови дотримання низки умов: якщо надасть Конгресу переконливі докази, що конкретна особа не бере участі в зазначених порушеннях і надала достатні запевнення, що не буде в них брати участі. Санкції, пов'язані з кіберзагрозою, президент може скасувати, якщо будуть надані свідчення, що уряд РФ докладає значних зусиль для скорочення кількості й інтенсивності своїх кібер-вторгнень. Обмежувальні заходи, пов'язані з Україною, може бути скасовано, якщо уряд Російської Федерації зробить кроки щодо реалізації Мінських угод для врегулювання конфлікту на сході України.

Ухвалювати рішення про скасування санкцій у разі, якщо законопроект №3364 набуде чинності, буде Конгрес.