"Павло не може дати відсіч. Але я його образити не дам". Олена Притула звинуватила у брехні автора статті про Шеремета

Співзасновник видання "Українська правда", цивільна дружина вбитого журналіста Павла Шеремета Олена Притула звинуватила у брехні журналіста Андрія Лаврика – автора статті про загиблого, яка вийшла на порталі "Тексти.org.uа" 21 липня.

Журналіст опублікував посилання на матеріал на своїй сторінці у Facebook, яке супроводив підписом: "Вибачте, але не насцяти в тапки я не міг".

Притула у блозі на сайті "Української правди" написала, що ридала, читаючи статтю Лаврика.

"Існує правило – якщо ти не реагуєш на брехню, у гуглі про тебе знайдуть у підсумку тільки брехню. Павло не може дати відсіч. Але я його образити не дам", – зазначила вона.

Притула заявила, що в матеріалі повно фактологічних помилок.

"Погодьтеся, що може бути гіршим, коли автор притягує за вуха одні факти, аби підтвердити свою версію, і не помічає/пропускає/не знає інших фактів, які легко спростували б його слова? Чи використовує у статті як базову інформацію "Вікіпедії"?" – додала вона.

За словами Притули, дві тези зі статті Лаврика є брехнею, ще одна правдива лише наполовину.

Зокрема, журналіст стверджує, що конфлікт із президентом Білорусі Олександром Лукашенком у Шеремета виник, коли він почав працювати на російські державні медіа.

"Ще в 1994 році Павло став ведучим на той час найцікавішої (і це не моя оцінка – запитайте живих свідків) аналітичної програми "Проспект". Програма виходила на приватному каналі й була дуже критичною щодо влади, тому її досить швидко закрили. Саме за цю програму Павла нагородили премією імені Олеся Адамовича як найкращого білоруського журналіста. Павло став наймолодшим головним редактором ділової газети в Білорусі, яку теж незабаром прикрив Лукашенко. Тобто як гострий критик Лукашенка Шеремет сформувався ще до того, як почав працювати на ОРТ (нинішній "Первый канал". – "ГОРДОН")", – написала у відповідь Притула.

Вона додала, що неправдою є і твердження Лаврика, що Шеремет знав обставини смерті свого підлеглого – штатного оператора корпункту ОРТ у Білорусі Дмитра Завадського, якого вбили у 2000 році, але не поділився подробицями зі слідством.

"Шеремет ніколи не заперечував свого зв'язку з долею Завадського (мається на увазі те, що Павло вважав, що смерть товариша пов'язана з ним, він знав її причини)", – написав журналіст.

"Ні в розмові зі мною, ні з рідними, ні з колегами Павло ніколи нічого не говорив про те, як був убитий його друг. Це припущення, як випливає з тексту, автор узяв із "Вікіпедії". Я відчуваю повагу до колосальної колективної праці творців "Вікіпедії", але, вибачте, там навіть неправильно зазначено дату народження Павла! А посилання на "джерела", що підтверджують цю нісенітницю, не працюють", – заявила Притула.

У матеріалі Лаврик пише, що в Україні "схильні вважати, що Шеремет остаточно покинув російську журналістику у 2012 році, коли почав регулярно писати в "Українську правду", а згодом став виконавчим директором цього видання".

"Однак це неправда. З вересня 2013 року до липня 2014 року він вів передачу на "Общественном телевидении России" – телеканалі, створеному з ініціативи і на кошти уряду РФ", – зазначив він.

Притула відповіла, що це правда, але нагадала, що у 2012–2013 роках Шеремет працював на українському телеканалі TBі.

"Його першим звідти звільнили, у перший же день рейдерського захоплення за участю Княжицького (засновник ТВі, його колишній гендиректор, нардеп від "Народного фронту" Микола Княжицький. – "ГОРДОН"). А потім звідти пішли всі пристойні журналісти", – заявила вона.

Цивільна дружина загиблого наголосила, що програма "Прав?Да!" яку Шеремет вів на ОРТ, була "єдиною на той час на російському телебаченні передачею, де можна було почути опозиціонерів".

"Там Павло розповідав про київський Майдан – він приїжджав до Москви у своїй жовтій куртці, що пахла димом, і не можна було не повірити йому, коли він розповідав про події тієї зими. І так! Саме тому його звідти звільнили", – написала вона.

Притула розповіла, що тодішньому головному редактору каналу Анатолієві Лисенку подзвонив колишній прес-секретар президента РФ Володимира Путіна Олексій Громов і сказав звільнити Шеремета.

"Там точно знали, що жодні рекомендації пом'якшити програму на Павла не подіють. Одразу звільняти було незручно, тому йому спочатку сором'язливо запропонували двомісячну відпустку, з надією, що у Кремлі про прохання забудуть. Не забули. Паші довелося звільнитися", – зазначила вона.

Співзасновниця "Української правди" підкреслила, що Шеремет був різним, "не обов'язково всім його любити, але він був чесним із людьми".

"Про що цей текст? Про те, що вбивство журналіста, який довгий час працював у інших країнах, не потребує ретельного розслідування? Типу, не страшно, що його вбили? Мені страшно. А вам, Лаврик?" – резюмувала Притула.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок вибуху машини, що належала співзасновниці "Української правди" та його цивільній дружині Олені Притулі.

Слідство розглядає п'ять версій мотивів убивства: професійна діяльність, убивство через помилку (замість Притули), критичні публікації у виданні "Українська правда" та виступи на "Радио Вести", дестабілізація ситуації в Україні, а також конфлікти, пов’язані з особистим життям Шеремета.

У червні 2017 року голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар повідомляла, що в межах досудового розслідування у справі Шеремета допитали понад 3000 осіб, зокрема й очевидців вибуху, і вилучили відеозаписи з камер спостереження.

У Комітеті захисту журналістів заявили, що будуть ініціювати міжнародне розслідування вбивства Шеремета.

20 липня спікер Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко заявив, що у справі про вбивство Шеремета досі немає підозрюваних.