"Під час кризи треба рятувати і людей, і економіки". Україна й Угорщина провели перше за сім років засідання спільної економічної комісії

25 червня в Києві відбулося засідання спільної міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва, повідомила пресслужба МЗС України.

Засідання провели вперше з 2013 року. На ньому головували глави зовнішньополітичних відомств двох країн: Дмитро Кулеба від України і Петер Сіярто від Угорщини. У МЗС України зазначили, що угорська делегація стала першою іноземною делегацією, яка відвідала Київ із початку карантину.

"Під час коронавірусної кризи треба рятувати і людей, і економіки. Відновивши сьогодні роботу комісії, ми розблокуємо цілу низку спільних економічних і транспортних проєктів, модернізацію прикордонної та транскордонної інфраструктури, дамо новий імпульс співпраці в аграрній сфері, енергетиці, охороні навколишнього середовища", – сказав Кулеба.

На зустрічі, як повідомили в міністерстві, обговорювали конкретні проєкти співпраці українських та угорських компаній і збільшення обсягів двосторонніх інвестицій.

"Особливу увагу міністри приділили питанням розбудови прикордонної інфраструктури, зокрема модернізації пункту "Чоп" – "Загонь" та побудові нового пункту "Дийда" – "Берегдароц", – зазначило МЗС України.

На брифінгу після засідання Сіярто розповів, що в угорському банку Exim відкрито кредитну лінію на €62 млн "для того, щоб підтримати ділові контакти між угорськими та українськими підприємцями", передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Крім цього, є €50 млн, запропоновані Україні [як кредит] для будівництва доріг на Закарпатті. Ми дуже сподіваємося, що ці гроші буде використано і дороги побудують", – сказав угорський дипломат.

Він також поінформував, що до 2023 року Угорщина збирається побудувати автостраду М3 до українського кордону, і висловив надію, що Україна побудує дорогу зі свого боку.

За даними МЗС України, товарообіг між Україною та Угорщиною 2019 року становив $2,8 млрд.

Відносини двох країн погіршилися після ухвалення в Україні у вересні 2017 року закону "Про освіту". Згідно з нормами цього документа, буде розширено використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила занепокоєння щодо майбутнього угорської меншини в Україні (в Закарпатті проживає приблизно 150 тис. угорців). У Будапешті блокують засідання комісії Україна – НАТО на найвищому рівні і заявляють, що готові протистояти євроатлантичній інтеграції України, поки до закону не внесуть змін.

Українська сторона пояснювала, що в угорських школах Закарпаття українську мову викладали в таких мізерних обсягах, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміє. Отже, у них виникають проблеми під час вступу в українські університети та пошуку роботи.

Кулеба заявив у червні 2020 року, що Україна скоригувала закон про освіту за рекомендацією Венеціанської комісії, вносити додаткові правки на вимогу Будапешта вона не буде.