Політолог Романенко: Якщо Україна налагодить товарообіг із Німеччиною хоча б на половину від російського, ви здивуєтеся, як зміниться риторика німецьких політиків G

Німецькі політики нині зайняті виборчою кампанією в Німеччині, і їх не цікавлять бойові дії на сході України, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" політолог, експерт із міжнародної та внутрішньої політики Українського інституту майбутнього Юрій Романенко.

"Німеччина, як і інші країни, має великі економічні інтереси в Росії, і їй, за великим рахунком, плювати на конфлікт на Донбасі, так само, як, скажімо, плювати на конфлікти Китаю з його сусідами. У Німеччині зараз виборча кампанія. Німці не хочуть, як ще кілька років тому висловилася Меркель (канцлер Німеччини Ангела Меркель. – "ГОРДОН"), заради України йти на жертви більше, ніж сама Україна готова пожертвувати заради себе", – зазначив політолог.

За його словами, антиросійські санкції США сформовано так, щоб Росія зазнала максимальних економічних збитків.

"Немає жодної вселенської змови. Просто економіка. Американцям вигідні антиросійські санкції, тому що вони хочуть захопити ринок газу в Євросоюзі. Вони формують санкції так, щоб завдати максимальних економічних збитків своєму конкуренту – Росії, обмеживши його можливості газо- і нафтовидобування. Американці розуміють, що в недалекому майбутньому споживання газу і нафти різко скоротять, і поспішають зайняти собі місце, капіталізувати свої ресурси, щоб за нового економічного ладу почуватися добре", – підкреслив Романенко.

На його думку, багато німецьких політиків і надалі орієнтується на економічні зв'язки своєї країни із РФ.

"Зі свого боку Німеччина має серйозніші економічні відносини із РФ, ніж США. В умовах економічної турбулентності вона прагне завантажити роботою свої виробництва і своїх людей. 300 тисяч осіб у Німеччині зайнято на виробництвах, орієнтованих на російський ринок. До того моменту, поки експорт-імпорт із Німеччини в Росію становитиме десятки мільярдів доларів, цей фактор буде визначальним для тих чи інших німецьких політиків. Якщо Україна налагодить товарообіг із Німеччиною хоча б на половину від російського, ви здивуєтеся, як зміниться риторика німецьких політиків. А у нас експорт упав більше ніж удвічі протягом останніх трьох років", – підкреслив політолог.

Він акцентував на тому, що зараз Київ не має можливості впливати на своїх європейських партнерів.

"Наша проблема в тому, що ми мало зробили для зменшення залежності від різних економічних ризиків. Оскільки ми реально стагнуємо або падаємо, наша мікроскопічна вага в умовах глобальної геоекономічної боротьби не дає нам можливості диктувати умови європейцям. І поки ми перебуваємо в прострації і будуємо різні ілюзії щодо світу, ми будемо пішаком на геоекономічних картах світу. Ніхто нам нічого не винен. І ми повинні жити за таким самим принципом", – резюмував Романенко.

В інтерв'ю виданню WAZ лідер Вільної демократичної партії (ВДП) Німеччини Крістіан Лінднер заявив, що кримське питання необхідно тимчасово "закапсулювати" і спершу досягти прогресу за іншими пунктами відносин із Москвою.

Він виступив за зміну курсу Берліна щодо Росії. Політик заявив, що необхідно виробити такі пропозиції, які б дали можливість президенту Росії Володимиру Путіну змінити свою політику "без втрати обличчя".

У разі проходження СДП у Бундестаг на виборах у вересні цього року та формування коаліції з "Християнсько-демократичним союзом" на чолі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Лінднер може претендувати на посаду міністра закордонних справ, зазначає "Німецька хвиля".

Прес-секретар німецького уряду Ульріке Деммер заявила, що влада Німеччини не змінювала своєї позиції щодо Криму.

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.