Помічник держсекретаря США заявив, що задіяні в "Північному потоці – 2" компанії ризикують потрапити під санкції

Феннон (на фото зліва): "Північний потік 2" розділить Європу і посилить можливості Росії використовувати свої енергоресурси для політичного тиску і шкідливого впливу
Фото: EnergyAtState / Twitter

Опора Європи на російський газ робить її стратегічно вразливою, зазначив помічник держсекретаря США з питань енергетики і ресурсів Френсіс Феннон.

Сполучені Штати виступають проти будівництва газопроводів "Північний потік – 2" і "Турецький потік", задіяні в них компанії можуть потрапити під санкції, сказав помічник держсекретаря США з питань енергетики і ресурсів Френсіс Феннон 27 липня під час телефонного брифінгу, повідомляє "Голос Америки".

"Компанії, що оперують у сфері російського енергетичного трубопровідного сектору, долучаються до ділової активності, яка має значний ризик санкцій, і це стосується "Північного потоку – 2" і "Турецького потоку", – зазначив він.

За словами Феннона, Штати продовжують виступати за продовження транзиту газу через Україну.

"Найкращий спосіб, який забезпечив би Україні можливість бути важливим партнером у сфері транзиту газу для Європи після 2019 року, полягає в тому, щоб "Північний потік – 2" і "Турецький потік" не було побудовано", – сказав помічник.

Він підкреслив, що "опора Європи на російський газ робить її стратегічно вразливою". Феннон додав, що Росія може і повинна залишатися постачальником газу в Європу, але "не повинна домінувати на ринку заради досягнення своїх ворожих політичних цілей".

"Північний потік – 2" розділить Європу і посилить можливості Росії використовувати свої енергоресурси для політичного тиску і шкідливого впливу", – заявив він.

Феннон підкреслив, що цей газопровід дасть Росії можливість "посилити свою агресивну військову присутність у регіоні Балтики", а також "усуне важливе обмеження на шляху подальшої агресії Росії проти України".

"Енергоресурси – це одне з гібридних знарядь, які Росія використовує для того, щоб поширювати свій зловмисний вплив і сіяти розбіжності у трансатлантичній спільноті. Ось чому США продовжують жорстко заперечувати проти "Північного потоку – 2" і "Турецького потоку", – зазначив він.

Помічник держсекретаря США додав, що Штати й далі просуватимуть тезу про те, що енергетичної безпеки досягають завдяки диверсифікації джерел, шляхів і постачальників енергоресурсів.

"Якщо говорити конкретніше, ми очікуємо від Єврокомісії просування щодо поправок до Газової директиви – ми вважаємо це важливим кроком у досягненні подальшої прозорості, чого сама Європа довго домагалася. Ми також підтримуємо дії Данії у сфері своєї національної безпеки", – заявив Феннон.

"Північний потік – 2" – другий газопровід, який з'єднає Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м&³3; газу на рік. Вартість проекту – €9,5 млрд, його навпіл фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній. У "Газпромі" прогнозують, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року.

Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили будувати трубопровід на своїй території. Данія – поки ні.

Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

Морський газопровід "Турецький потік" складається із двох ниток. Перша призначена для турецького ринку, друга – для країн Південної та Південно-Східної Європи. Потужність кожної нитки – 15,75 млрд м&³3; газу на рік. Будівництвом морської ділянки газопроводу, яке почали 7 травня 2017 року, займається компанія South Stream Transport B.V. ("дочка" ПАТ "Газпром").

26 травня 2018 року в "Газпромі" повідомили, що домовилися з урядом Туреччини продовжити "Турецький потік" до ЄС.

Представник Державного департаменту США Гізер Ноєрт зазначала, що іноземні підприємства, які працюють у російському енергетичному секторі, можуть потрапити під дію закону "Про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій", який у серпні 2017 року підписав президент США Дональд Трамп.