Послом Угорщини в Україні може стати уродженець Берегового, який виступає проти антиросійських санкцій – ЗМІ

Відносини України й Угорщини погіршилися після ухваленого у вересні 2017 року закону "Про освіту"
Фото: ЕРА

Державний секретар міністерства закордонних справ Угорщини Іштван Ійдярто може стати послом Угорщини в Україні, якщо українське Міністерство закордонних справ схвалить його кандидатуру, пише "Європейська правда".

Послом Угорщини в Україні має стати Іштван Ійдярто – один із найвищих за рангом угорських дипломатів, державний секретар міністерства закордонних справ Угорщини, повідомляє "Європейська правда".

Посада держсекретаря – аналог заступника міністра в Україні. Ійдярто відповідає в угорському МЗС за культурну дипломатію.

Він родом із Берегового Закарпатської області. Переїхав до Будапешта в часи СРСР. Ійдярто працював послом у РФ у 2010–2014 роках.

Міністерство закордонних справ мало узгодити кандидатуру нового посла, однак було з'ясовано, що в документах, переданих угорською стороною, місто народження Ійдярто вказано на угорський манер "Берегсас" і "Beregszász". Хоча міжнародно визнаною є українська назва міста.

Угорський дипломат повідомив, що ця помилка не була навмисною і не означає претензій Угорщини на Берегове, пише видання.

"Заяв Ійдярто про Україну знайти не вдалося, лише кілька коротких, підкреслено нейтральних фраз. Про Росію він згадував значно частіше – навіть за кілька років після того, як поїхав із Москви. Ми не знайшли в цих згадках ані критики, ані засудження агресії – натомість почули жаль із приводу того, що Угорщина змушена виконувати санкційні рішення", – зазначає "Європейська правда".

Джерела видання стверджують, що Київ усе ж дасть згоду на призначення Ійдярто новим послом.

Відносини України й Угорщини погіршилися після ухваленого у вересні 2017 року Верховною Радою закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні. Угорщина висловила занепокоєння щодо майбутнього угорської меншини в Україні. Закон уже набув чинності, але для врегулювання ситуації Київ запропонував продовжити термін імплементації мовної статті до 2023 року (ухвалений закон передбачає, що вона набуде чинності у 2020-му).

Українська сторона пояснювала, що в угорських школах Закарпаття українську мову викладали в таких мізерних обсягах, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміє. Отже, у них виникають проблеми під час вступу в українські університети та пошуку роботи.

Переговори між Києвом і Будапештом триватимуть. У МЗС Угорщини попередили, що через закон "Про освіту" Будапешт блокуватиме будь-яке подальше зближення України та ЄС.