Прокурор, який відмовився підписувати підозру Стерненку, заявив про тиск із боку Венедіктової

Прокурор Андрій Радіонов під час засідання Шевченківського райсуду Києва, який обирає запобіжний захід підозрюваному в убивстві одеського активіста Сергія Стерненка, заявив, що під час розслідування цієї справи на нього чинили тиск, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

Радіонов був старшим групи прокурорів у справі Стерненка. Він відмовився підписувати підозру Стерненку й вийшов зі справи.

Прокурор розповів, що підозру було адресовано старшому групи прокурорів, але без зазначення прізвища. У той час цю посаду обіймав він. Радіонов припускає, що підозру готували спеціально під прокурора Миколу Бозовуляка, який був готовий підписати документ.

"Про що це свідчило? Що попередньо, наскільки я знав, уже була згода Бозовуляка погодити. Тобто знаючи, що я старший групи прокурорів, що я маю протилежну думку [у справі Стерненка], адресують людині, яка ще не старша у групі прокурорів у процесі. Тобто це доводить, що фактично є втручання в мою роботу", – сказав Радіонов.

Він нагадав заяву генеральної прокурорки Ірини Венедіктової, зроблену у квітні. Тоді вона сказала: "По Стерненку підозра буде в будь-якому разі".

"[Хочу згадати] публічні заяви вищої посадової особи Генеральної прокуратури... Вона не була в той момент ще у процесі, не була ознайомлена з матеріалами провадження, які мною, як старшим групи прокурорів, навіть не доповідалися, тим не менш зробила однозначні висновки, що буде повідомлено про підозру. У принципі, вища посадова особа, від якої залежить і моя [доля], адже всі призначення робить виключно генеральний прокурор (по суті, і я якоюсь мірою залежу від її рішень), [робить таку заяву]. Як це оцінювати, як не тиск?" – сказав Радіонов.

Він підкреслив, що такі заяви загрожують його незалежності.

Радіонов повідомив, що звернувся щодо цього до Ради прокурорів України.

"На жаль, діяльність Ради прокурорів у нас (це моє оціночне судження) – це ганьба. По суті, це такий собі килимок перед дверима, об який керівництво при необхідності і без витирає ноги. Вона захищає кого завгодно, тільки не прокурорів від втручання керівників, навіть навпаки", – сказав Радіонов.

Він зазначив, що Рада прокурорів відповіла "одним абзацом", мовляв, наведених ним фактів не підтвердили.

2018 року на Стерненка в Одесі скоїли три напади. Під час останнього, який стався 24 травня 2018 року, він смертельно поранив ножем одного з нападників – Івана Кузнєцова. Другий нападник, Олександр Ісайкул, утік із місця події, а потім виїхав з України. Активіст стверджує, що діяв у межах самозахисту. Під час нападу він теж дістав поранення.

У середині травня 2020 року слідство визнало Стерненка потерпілим у справі про напад на нього.

11 червня СБУ оголосила Стерненку про підозру у навмисному вбивстві.

У спецслужбі стверджують, що активіст гнався за нападникам, тому його дії не можна кваліфікувати як самооборону.

Шевченківський райсуд Києва 12 червня почав обирати Стерненку запобіжний захід, засідання продовжилося 15 червня. Обвинувачення наполягає на цілодобовому домашньому арешті для активіста, водночас кілька народних депутатів і відомих громадських діячів заявили про готовність узяти його на поруки.