Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення

Верховна Рада 11 вересня ухвалила в першому читанні законопроєкт №1031 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів", передає кореспондент "ГОРДОН".

За документ проголосувало 316 народних депутатів. Парламентарії також ухвалили рішення про скорочення строків підготовки законопроєкту до другого читання.

"Установлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення є зобов'язанням України за меморандумом про взаємодію з Міжнародним валютним фондом від 22 квітня 2014 року... Необхідність відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення виникла внаслідок рішення Конституційного Суду України щодо визнання положень ст. 368-2 Кримінального кодексу України такими, що не відповідають Конституції України", – указано в пояснювальній записці до законопроєкту.

Також зазначено, що "відсутність кримінальної відповідальності за незаконне збагачення нівелює роль системи електронного декларування в попередженні та виявленні корупції, оскільки для суб'єктів декларування відсутні правові перешкоди для декларування незаконно набутого майна".

"Крім того, на сьогодні декларування може бути використано для легалізації активів, набутих незаконним шляхом. Запровадження ж інституту визнання необґрунтованими активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та стягнення таких активів у дохід держави буде відповідати кращим світовим практикам боротьби з корупцією", – наголошено в записці.

Відповідно до законопроєкту, придбання чиновником активів, вартість яких перевищує його доходи більше ніж на 15 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (255 тис. грн), карається позбавленням волі на строк від п’яти до 10 років.

Виявляти незаконні активи мають Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Державне бюро розслідувань, Генеральна прокуратура України. Розгляд справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення на користь держави пропонують віднести до юрисдикції Вищого антикорупційного суду.

"Окремо уточнюється обов'язок доказування у справах такої категорії. Зокрема, у справах про визнання необґрунтованими активів... позивач зобов'язаний навести в позові фактичні дані, які підтверджують зв'язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність різниці між їхньою вартістю та законними доходами цієї особи. У разі визнання судом достатньої доведеності цих фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача", – указано в пояснювальній записці.

Також наголошено, що можуть визнати незаконними, зокрема, ті активи, які були придбані чиновниками протягом чотирьох років до набуття чинності цього закону в разі його ухвалення, "якщо різниця між вартістю активів і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 500 і більше разів перевищувала розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на день набрання чинності зазначеним законом".

26 лютого 2019 року Конституційний Суд визнав ст. 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) таким, що не відповідає Основному закону, і скасував її. У рішенні йдеться про те, що вона не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості та за конституційним приписом про неприпустимість притягнення особи до відповідальності за відмову давати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (ст. 62 і 63 Конституції).

Після цього в парламенті було зареєстровано кілька законопроєктів про відповідальність за незаконне збагачення.

28 березня Спеціалізована антикорупційна прокуратура опублікувала перелік із 65 кримінальних проваджень, закритих через скасування статті про незаконне збагачення.