Сенченко заявив, що Україна має тиснути на закордонних партнерів, посилювати армію й активніше судитися з Росією

Україна повинна вимагати від країн – підписантів Будапештського меморандуму покращити фінансування армії, створити комфортні контрактні умови для військовослужбовців та активно воювати з Росією в юридичній сфері, заявив в інтерв'ю виданню New Format екс-керівник тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування трагедії під Іловайськом, колишній заступник голови Адміністрації Президента, член ВО "Батьківщина" Андрій Сенченко.

"Будапештський меморандум – унікальний випадок, коли нам зобов'язані... Ми володіли третім за потужністю ядерним арсеналом: 176 міжконтинентальних балістичних ракет, 44 важкі бомбардувальники з понад тисячею ядерних крилатих ракет великої дальності, а також 1240 боєголовок. Так, це не значить, що з України полетіла б ракета на Німеччину чи США... Але всім би довелося витрачати додатково величезні суми на оборону. Я думаю, ідеться не про десятки, а про сотні мільярдів доларів... Ми мусимо вибудовувати свій діалог із країнами-гарантами наступним чином: шановні друзі, ви на зекономлені кошти допоможіть нам відновити систему ППО, відбудувати практично з нуля флот і укріпити наші можливості для протидії вторгненню на суші", – сказав Сенченко.

Він заявив, що третина офіцерів збирається звільнятися з армії, і щоб їх зупинити, потрібні нові контрактні умови.

"Наша армія, на жаль, слабка організаційно, і вона недостатньо фінансується. Близько третини офіцерів збирається звільнятися, оскільки вони взагалі не бачать в армії для себе перспективи... Українська армія беззаперечно сильна духом людей, котрі захищають свою країну. Проте армія, на жаль, слабка організаційно, і вона недостатньо фінансується. В армії не проведені внутрішні реформи... Уся наша вертикаль настільки зацементована, що, по суті, перетворюється на вертикаль безвідповідальності. Це одна з величезних проблем, котру потрібно зламати в армії, і [треба] навчитися довіряти командирам. Тоді ми будемо гнучкими та мобільними... Якщо у 2015 році зарплата рядового контрактника без бойових доплат становила 1,6 щодо середньої зарплати по країні, то буквально в жовтні 2018-го вона становила 0,9. Усе вже давно з'їла інфляція. Вчасно рішення не ухвалили, механізми індексації не ввели тощо. У результаті людина приходить, дивиться на це все, відслужила короткий контракт і на цьому все. А ми вже витратили на нього кошти – навчити його. Наша команда готує новий контракт військовослужбовця. І це не просто чотири – п'ять сторінок угоди, а зміни до всіх законів, що гарантуватимуть захист і підтримку військовим і членам їх родин", – розповів політик.

Він зазначив, що здивований, чому на п'ятому році війни не створено органу, який буде збирати докази і висувати претензії державі-агресору за заподіяну шкоду.

"Якщо ми говоримо про юридичний фронт, то є яскравий приклад – конфлікт Іраку з Кувейтом. Це ще було при Саддамі Хусейні, майже 30 років тому. Ірак напав на Кувейт. Тоді військові дії тривали дві доби. Після цього було сім місяців окупації. Кувейт порівняно з Україною – це крапка на карті. Так ось сума претензій, яку пред’явив Кувейт Іраку в інтересах держави, бізнесу і постраждалих громадян, перевищила 462 мільярди доларів. А у нас ніхто цим не займався", – підкреслив Сенченко.

Спікер заявив, що глава "Батьківщини" Юлія Тимошенко подала до парламенту проект закону, який звільнив би від судового збору тих українців, які подають позови проти Росії, але його так і не ухвалили.

"Я очолюю громадський рух "Сила права". І ми вже чотири роки воюємо на юридичному фронті в інтересах українських громадян, які постраждали від російської агресії... допомагаємо в поданні позовів проти держави-агресора і повністю надаємо юридичний супровід... У вересні 2016 року ми підготували, а Юлія Тимошенко, разом із групою депутатів, подала проект закону №5183. Це проект, який звільняв від судового збору громадян України, що подавали позови проти держави-агресора... Півтора року ми намагалися пробитися з цим законом, але його блокувала Банкова, усе через те, що там стоїть підпис Тимошенко. У нас два мільйони громадян постраждали. І звичайному переселенцю потрібно було заплатити приблизно 8000 грн за позов проти держави-агресора... Ми півтора року намагалися довести необхідність ухвалення цього закону, але марно. Нам, зрештою, вдалося ледь не ногами продавити цю норму в законі про Донбас, котрий ухвалювався в січні цього року", – пояснив Сенченко.