Смешко про ухвалення "земельного" закону: Кожен депутат, який натиснув кнопку "за", нестиме персональну відповідальність перед законом

Ухвалений Верховною Радою законопроєкт №2178-10 про ринок сільгоспземель матиме фатальні наслідки для мільйонів українців, чинної влади і всієї української державності. Таку думку висловив лідер партії "Сила і честь", колишній начальник Головного управління військової розвідки, ексголова Служби безпеки України Ігор Смешко, ідеться на сторінці партії "Сила і честь" у Facebook.

За словами політика, результатом торгівлі землею за умов кризи та пандемії, не доведеної до кінця реформи місцевого самоврядування, зруйнованої правоохоронної системи, непереборної корупції державного апарату можуть стати масштабні земельні спекуляції, а також руйнування агропромислового комплексу і гостра радикалізація суспільства.

"Ухвалення цього, по суті, антиконституційного закону – це тест на наявність у Верховній Раді дійсної демократичної опозиції, яка в законний спосіб має оскаржити його в Конституційному Суді України", – заявив Смешко.

Він вважає, що нардепи виявили короткозорість і невміння передбачати наслідки стратегічних рішень, які вони ухвалюють, фактично проваливши "тест на компетентність і право називатися політиками".

На думку лідера партії "Сила і честь", влада в пошуках швидких грошей для "латання дірок" вирішила фактично за безцінь продавати українську землю.

"Щоб не порушувати ст. 13 і ст. 14 Конституції України, у законі необхідно передбачити створення національного земельного банку та надати право власникам земельних паїв в односторонньому порядку розривати договори оренди, які вони раніше вже уклали, і, за їх бажанням, продавати свої земельні ділянки (паї) цьому державному банку. Старим орендарям надати право першої опції на укладання нових угод аренди цих земель із земельним банком. Але вже під контролем держави, як це є в усіх цивілізованих країнах світу", – зазначив Смешко.

За умов загального розвалу економіки концентрація землі в руках великих власників може спровокувати також брак продовольства і його подальше подорожчання, попереджає ексголова СБУ. Після того як закон набуде чинності, програють передусім дрібні та середні землевласники, зокрема фермери, які будуть приречені на накопичення заборгованостей і втрату прав на земельні володіння, а виграють "ділки, для яких земля – це спосіб нажити нові гігантські статки", підкреслив він.

Політик прогнозує Україні долю сировинного сільськогосподарського додатка в разі реалізації земельної реформи.

"Не треба тішити себе ілюзіями, що, після того як земельні ресурси України сконцентруються в руках кількох кінцевих власників, у нас настане процвітання сільського господарства. Навпаки, буде нещадна експлуатація земельних потужностей, а наше сільське господарство працюватиме на експорт сировини, що остаточно знищить АПК. Великі транснаціональні корпорації переформатують аграрний устрій на моновиробництво, у тому числі технічних культур, а скасування агрохімічної паспортизації земель призведе до їх зараження, як це сталося в Аргентині, де забруднення сільськогосподарської землі і водних ресурсів зросло у сотні разів", – сказав Смешко.

Він переконаний, що невдовзі "люди зрозуміють, як цинічно їх ошукали".

"Урешті-решт, кожен депутат, який натиснув кнопку "за", нестиме персональну відповідальність перед законом", – додав політик.

У ніч на 31 березня Верховна Рада ухвалила у другому читанні й у цілому законопроєкт №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення".

Ухвалення цього законопроєкту, а також проєкту закону про банки є умовою Міжнародного валютного фонду для надання Україні допомоги в межах нової програми співпраці. Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва зазначала, що ухвалення цих документів "дасть змогу швидко просунутися вперед, доопрацювавши параметри нової угоди із ширшим доступом, ніж планували раніше".

За словами президента України Володимира Зеленського, протягом двох тижнів після ухвалення законів Україна може отримати $1,5–2 млрд, а загальну суму допомоги збільшено до $8 млрд. З урахуванням допомоги від Світового банку та інших донорів Україна може розраховувати на $10 млрд.