Тимчук про допит Шаройка: Методи роботи спецслужб в авторитарних державах дають змогу їм із будь-якої людини вибити які завгодно свідчення G

Співробітники КДБ Білорусі вдаються до методів роботи, які змусять затриманого дати будь-які свідчення. Про це виданню "ГОРДОН" сказав нардеп від "Народного фронту", координатор групи "Інформаційний спротив" Дмитро Тимчук, коментуючи заяву затриманого в Білорусі українського журналіста Павла Шаройка про те, що його заступник по сайту Головного управління розвідки Міноборони "Флот-2017" працював разом із Тимчуком.

"Це провокація КДБ проти нас, яка підтверджує, що всі "факти" у справі Шаройка – це чистої води фальсифікація. Ми розуміємо, що методи роботи спецслужб в авторитарних державах дають змогу їм із будь-якої людини вибити які завгодно зізнання. Судячи з усього, для білоруського КДБ була вкрай незручною інформація, яку ми опублікували. Це і документи, з якими проводили операцію проти Шаройка, і взагалі розклади щодо Білорусі: як ФСБ РФ упливає на діяльність КДБ Білорусі. І щоб дискредитувати джерело інформації, вони використали Шаройка. Незрозуміло під якими тортурами він також оббрехав і себе самого", – зазначив Тимчук.

Він наголосив, що не служив разом із Шаройком.

"Я ніколи не проходив служби в Головному управлінні розвідки Міноборони. Це легко перевірити. І з Шаройком я ніколи не служив, тому просто не міг бути його підлеглим. "Флот-2017" – це проект, який було створено нами у 2008 році. А ГУР Міноборони до 2015 року законодавчо не мало права працювати на території України, вони діяли тільки в інших країнах. І лише після російської агресії їм дозволили працювати на Донбасі. Відповідно проект "Флот-2017" ніяк не міг бути пов'язаним із ГУР Міноборони. У КДБ Білорусі, коли готували цю фальсифікацію, просто не врахували всіх нюансів. Група "Інформаційний спртив" спочатку публікувала оперативні дані щодо Криму, потім щодо Донбасу. У КДБ стверджують, що Шаройко сам наповнював наш сайт. Але звідки оперативна інформація щодо Криму і Донбасу могла бути у людини, яка постійно перебуває в Мінську?" – заявив нардеп.

Він не виключає, що операцію щодо затримання українського журналіста проводили КДБ спільно з ФСБ РФ.

"Маячня КДБ Білорусі розрахована виключно на внутрішнього слухача. У нас виникає запитання: чому ж вони не спростували документів, які ми опублікували? Навіть не спробували. Вони стосуються і справи Шаройка, і російської окупації Білорусі. У КДБ промовчали, і це найцікавіший момент у всій цій історії. Ситуація з Шаройком може бути спільною провокацією КДБ і ФСБ. Адже росіяни можуть використовувати КДБ, щоб зіштовхнути Україну і Білорусь лобами. Водночас не можна виключати, що КДБ у цьому разі діяв самостійно. Обидві версії мають право на життя однаковою мірою – є аргументи на користь як однієї, так і іншої", – резюмував Тимчук.

20 листопада Комітет державної безпеки Білорусі повідомив, що радника посольства України в Білорусі Ігоря Скворцова оголосили персоною нон ґрата. Він нібито здійснював координацію "розвідувальної діяльності" журналіста Шаройка, який, згідно з обвинуваченням білоруського КДБ, є "кадровим співробітником ГУР Міноборони України". Цього дня офіційний представник КДБ Білорусі Дмитро Побяржин заявив на брифінгу, що Шаройка затримали за шпигунство, він нібито зізнався у веденні розвідувальної діяльності.

У зв'язку з тим, що Білорусь оголосила Скворцова персоною нон ґрата, Україна вислала російського дипломата із країни.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що знав про затримання в країні українського журналіста Павла Шаройка і обговорював це питання ще 2 листопада із президентом України Петром Порошенком. Президент Білорусі сказав, що "з першого до останнього дня операції щодо нейтралізації шпигунської мережі" був у курсі подій.

Протягом останніх трьох місяців на території Білорусі було затримано низку громадян України. Зокрема, 24 серпня у Гомелі співробітники ФСБ Росії викрали 19-річного українця Павла Гриба. 20 листопада стало відомо про затримання директора українського ПАТ "Завод обважнювачів" Олександра Скиби, який приїхав у відрядження на Мінський тракторний завод.