Томіленко щодо законопроєкту про дезінформацію: Ключова ідея Мінкульту – запровадження ліцензування журналістської професії

Законопроєкт про дезінформацію, презентований Міністерством культури, молоді та спорту, є очевидно ворожим щодо українських журналістів, його мета – контроль над медіа та журналістами. Таку думку на своїй сторінці у Facebook висловив голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко.

"Міністерство культури має відверто презентувати свої реальні наміри, а не маскувати законодавчі ініціативи під закон про боротьбу з дезінформацією. В опублікованій Міністерством культури порівняльній таблиці до проєкту закону деталізується посилене державне регулювання діяльності українських журналістів, запроваджується посада урядового уповноваженого з блокування інформації та медіа (за прискореною судовою процедурою), запроваджується кримінальна відповідальність – з ув'язненням до семи років", – написав Томіленко.

В ініціативі Мінкульту йдеться про те, що держава буде надавати ЗМІ "індекс довіри", який буде діяти один рік.

"Про довіру йдеться і в роботі уповноваженого з питань інформації. Саме через "електронну систему довіри" він вимагатиме у ЗМІ "спростування дезінформації" та лякатиме наступним судовим переслідуванням. До речі, в уповноваженого є право просити заблокувати доступ до будь-якого сайта чи, наприклад, Telegram-каналу, якщо він анонімний, чим порушує вимоги щодо прозорості поширювачів масової інформації в мережі інтернет. Ключова ідея Мінкульту – запровадження по суті ліцензування журналістської професії", – наголосив голова НСЖУ.

За його словами, після введення в дію такого закону в Україні працюватимуть журналісти і "професійні журналісти".

"Визнані чиновниками "професійні журналісти" отримують певні переваги в доступі до інформації та спеціальний порядок розслідувань справ проти них (якщо є кримінальна справа) та атак на них (у випадку нападу). Також "професійний журналіст" отримує право на щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів за рахунок суб'єктів у сфері медіа", – розповів Томіленко.

Він додав, що боротьба з дезінформацією шляхом цензури й "зачисток" інформаційного простору від незручних і неручних журналістів і медіа – "це точно не демократія".

На початку листопада президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету Міністрів до 31 грудня 2019 року розробити законопроєкти, що стосуються врегулювання діяльності медіа в Україні. Зокрема, Зеленський пропонує розробити положення "про вимоги та стандарти новин, механізми запобігання розповсюдженню недостовірної, викривленої інформації, її спростування, заборони фізичним та юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні, а також передбачити посилення відповідальності за порушення законодавства про інформацію".

Бородянський заявив, що влада в Україні не має наміру регулювати стандарти новин. За словами міністра, сталося "термінологічне непорозуміння" через помилкове застосування терміна "стандарти новин" у документах його міністерства. "Ми не збиралися і не збираємося регулювати стандарти новин. Це право виключно професійної спільноти", – повідомив Бородянський.

22 листопада Мінкульт і нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко презентували в обмеженому колі представників онлайн-медіа чернетку закону щодо врегулювання діяльності ЗМІ. Серед пропозицій – створення посади медійного омбудсмена з питань інформації для моніторингу ЗМІ щодо дезінформації, адміністративна та кримінальна відповідальність за поширення дезінформації.

4 грудня у приміщенні Національної спілки журналістів України відбулася публічна дискусія стосовно медіаініціатив Бородянського, на яку сам міністр не прийшов.

17 січня міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський презентував законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації.

Зокрема, поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, передбачає покарання у вигляді 1000 мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф становитиме 4,7 млн грн). Якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати "дезінформацію", штраф збільшиться до 2000 мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн).

Відстежувати публікації у ЗМІ, що містять ознаки дезінформації, має уповноважений із питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.