+2 Київ
Міністр культури, молоді і спорту України Володимир Бородянський сьогодні презентував законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, повідомляє кореспондент видання "ГОРДОН".
Поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи із третього факту порушення протягом одного року, передбачає покарання у вигляді 1 тис. мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф становитиме 4,7 млн грн). У разі, якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати "дезінформацію", штраф зросте до 2 тис. мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн).
Відстежувати публікації у ЗМІ, що містять ознаки дезінформації, має уповноважений із питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів. Він матиме право звертатися до суду з вимогою до ЗМІ спростувати інформацію або опублікувати відповідь на викладені у матеріалі дані. За відмову опублікувати відповідь уповноваженого на дезінформацію або її несвоєчасне оприлюднення пропонують ввести штраф у розмірі 20 мінімальних заробітних плат (приблизно 94 тис. грн).
Систематичне навмисне розміщення завідомо недостовірних відомостей, фактів, подій чи явищ, які становлять загрозу національній або громадській безпеці, територіальній цілісності, суверенітету, обороноздатності країни тощо в період відсутності контролю України над частиною свого кордону, пропонують вважати кримінальним злочином (звертатися у правоохоронні органи для перевірки інформації також має уповноважений). За це передбачено штраф від 5 тис. до 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 тис. до 170 тис. грн) або виправні роботи на строк від одного до двох років.
У разі, якщо такі дані будуть масово поширювати за допомогою ботів або спеціально організованої системи облікових записів користувачів інформаційних послуг чи способів умисної фальсифікації, покарання становить від двох до п'яти років позбавлення волі.
Фінансування таких дій каратимуть позбавленням волі строком від трьох до п'яти років; якщо дії призведуть до тяжких наслідків – від п'яти до семи років в'язниці із забороною обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко 16 січня заявив про небезпеку законопроекту про дезінформацію, яким можуть ввести заборону займатися журналістикою. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
На початку листопада президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету Міністрів до 31 грудня 2019 року розробити законопроєкти, що стосуються врегулювання діяльності медіа в Україні. Зокрема, Зеленський пропонує розробити положення "про вимоги та стандарти новин, механізми запобігання розповсюдженню недостовірної, викривленої інформації, її спростування, заборони фізичним та юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні, а також передбачити посилення відповідальності за порушення законодавства про інформацію".
Бородянський заявив, що влада в Україні не має наміру регулювати стандарти новин. За словами міністра, сталося "термінологічне непорозуміння" через помилкове застосування терміна "стандарти новин" у документах його міністерства. "Ми не збиралися і не збираємося регулювати стандарти новин. Це право виключно професійної спільноти", – повідомив Бородянський.
22 листопада Мінкульт і нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко презентували в обмеженому колі представників онлайн-медіа чернетку закону щодо врегулювання діяльності ЗМІ. Серед пропозицій – створення посади медійного омбудсмена з питань інформації для моніторингу ЗМІ щодо дезінформації, адміністративна та кримінальна відповідальність за поширення дезінформації.
4 грудня у приміщенні Національної спілки журналістів України відбулася публічна дискусія стосовно медіаініціатив Бородянського, на яку сам міністр не прийшов.
