"Це не наша війна". У команді Зеленського хочуть дистанціюватися від заяв Джуліані – The Washington Post

Президент США Дональд Трамп і його адвокат Рудольф Джуліані приділяють дедалі більше уваги Україні в боротьбі з екс-віце-президентом США Джо Байденом та іншими представниками Демократичної партії, однак команда обраного президента Володимира Зеленського хоче дистанціюватися від участі у внутрішніх конфліктах у США, написала 11 травня американська газета The Washington Post.

Газета зазначає, що прихильники Зеленського побоюються, що їх втягують у внутрішньополітичний конфлікт у США на шкоду інтересам України.

10 травня Джуліані скасував поїздку в Київ через побоювання потрапити в групу людей, які є ворогами президента США, "а в деяких випадках – ворогами Сполучених Штатів". Адвокат Трампа підкреслив, що в оточенні новообраного президента України є людина, яку, за його словами, визнали причетною до допомоги демократам під час передвиборчої кампанії у США у 2016 році.

Людина з оточення Зеленського на умовах анонімності сказала The Washington Post, що команда обраного президента розглядає інтерес Трампа до розслідування як внутрішню справу США.

"Це не наша війна", – підкреслив він.

Співрозмовник пояснив, що Зеленський не хоче чинити політичний тиск для досягнення будь-яких цілей Білого дому, і запевнив, що, за офіційними каналами, Джуліані не отримав запрошення на зустріч з обраним президентом. Водночас він запевнив, що ні обраний глава держави, ні люди, які його оточують, не є ворогами США або їхнього президента.

10 травня The New York Times написала, що Джуліані заявив про намір вирушити в Київ для зустрічі із Зеленським, щоб переконати продовжити розслідування, яке може принести користь Трампу. За даними видання, мотивація адвоката Трампа полягає в тому, щоб спробувати дискредитувати розслідування спеціального адвоката Роберта Мюллера, зруйнувати справу проти політтехнолога Пола Манафорта і потенційно нашкодити Байдену.

У березні 2019 року генпрокурор України Юрій Луценко в інтерв'ю телевізійній версії американського видання The Hill натякнув, що звільнення колишнього генпрокурора Віктора Шокіна у 2016 році було пов'язане зі справою компанії Burisma, де працював син тодішнього віце-президента США Джо Байдена Гантер.

Компанією Burisma володів міністр екології часів президентства Віктора Януковича Микола Злочевський. Після подій 2014 року Генпрокуратура почала розслідувати ймовірні кримінальні порушення з боку компанії.

У 2016 році Байден-старший вимагав звільнити Шокіна, погрожуючи, що США не виділять Україні $1 млрд кредитних гарантій.

За словами Луценка, у справі містилися матеріали про те, що члени ради директорів Burisma, до складу якої входив син Байдена, отримали $17 млн. Це не означає, підкреслив глава ГПУ, що вони знали про "темне походження" цих грошей.

В останні дні роботи Шокіна одну з трьох справ ГПУ щодо Burisma передали в Національне антикорупційне бюро, яке з перших днів існування отримувало підтримку посольства США, стверджує Луценко. У НАБУ, за його словами, провадження закрили.

25 квітня Байден-старший оголосив про намір брати участь у виборах президента у 2020 році. Згідно з даними опитувань, він випереджає за популярністю чинного президента Трампа.

2 травня The New York Times написала, що команда Трампа підштовхувала Луценка до розслідування діяльності Байдена-молодшого в Україні, щоб використовувати це проти Байдена-старшого.