В один момент Міжнародний суд ООН просто припинить приймати заперечення РФ і перейде до розгляду справи "Україна проти Росії" – юрист Василенко G

За деякий час Міжнародний суд ООН припинить приймати заперечення РФ, що стосуються питання юрисдикції, і перейде до розгляду справи "Україна проти Росії" по суті. Про це виданню "ГОРДОН" сказав юрист-міжнародник, колишній уповноважений України в Міжнародному суді ООН та екссуддя Міжнародного кримінального трибуналу Володимир Василенко, коментуючи заяву заступника міністра закордонних справ України Олени Зеркаль про те, що російська сторона намагається затягнути розгляд цієї справи.

"Формально жодних обмежень за термінами розгляду справи немає. У кожному окремому випадку суд самостійно встановлює графік розгляду. Не думаю, що тактика РФ із затягування процесу у Міжнародному суді ООН буде успішною. Усьому є своя межа. Я взагалі не розумію, на якій підставі суд почав заслуховувати аргументи Росії. Адже ще на першому етапі слухань було визначено, що суд має юрисдикцію у цій справі. Усе – можна було ставити крапку в цьому питанні", – зазначив Василенко.

На його думку, МЗС України дарма об'єднало різні епізоди в одній справі.

"Навряд чи буде суттєве затягування із цією справою. Але загалом суд завжди довго розглядає справи – це нормальна практика. Тим більше, наше МЗС чомусь вирішило об'єднати різні епізоди в одну справу. Хоча там ідеться про порушення різних конвенцій. Це також займе додатковий час. Хай там як, в один момент суд просто припинить приймати заперечення російської сторони і перейде до розгляду справи по суті", – резюмував Василенко.

16 січня 2017 року Україна подала позов проти РФ у Міжнародний суд ООН у Гаазі. Він пов'язаний із порушенням Москвою Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. У Москві звернення до суду назвали "орієнтованим на поточні політичні інтереси".

Із 6-го до 9 березня 2017 року в Гаазі відбулися попередні слухання за позовом України проти Росії. Київ вимагав засудити акти тероризму в Харкові та на Донбасі, включно зі збитим рейсом MH17, а також зобов'язати Росію виплатити компенсації, розміру яких у позові не вказано. Крім цього, суду пропонують притягнути до відповідальності офіційних осіб, винних, на думку позивачів, у підтримці тероризму. Другий блок претензій стосувався порушень прав кримських татар та українців із боку окупаційної влади Криму. Україна просила Міжнародний суд ООН на час розгляду справи як захід забезпечення позову заборонити РФ здійснювати будь-які кроки, що погіршують ситуацію.

19 квітня Міжнародний суд ООН відмовив Україні у тимчасових заходах проти Росії щодо Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Водночас суд у Гаазі погодився запровадити заходи за позовом України проти Росії для захисту національних меншин в окупованому Криму.

6 червня 2018 року міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що Україна підготувала завершений позов проти Росії за порушення двох конвенцій. Згідно із графіком процесу, який установив суд у Гаазі, крайній термін подання контрмеморандуму Росії – 12 липня 2019 року.

12 червня Україна подала до Міжнародного суду ООН меморандум із позовом проти Росії про порушення двох конвенцій. Основну частину опублікували на сайті суду.

У МЗС РФ 2 червня 2019 року заявили, що російська сторона буде доводити відсутність юрисдикції Міжнародного суду ООН щодо ініційованої Києвом справи "Україна проти Російської Федерації".

3 червня Міжнародний суд ООН почав розгляд заперечення РФ щодо юрисдикції суду у справі "Україна проти Росії". РФ оприлюднила свою позицію. Зеркаль заявила, що це аргументи дворічної давності.

4 червня Україна надавала свої контраргументи. 7 червня слухання завершили.