Верховний Суд України відмовився заарештувати майно "дочок" російських банків на вимогу компаній групи "Приват"
У 2018 році компанії, пов'язані з бізнесменом Ігорем Коломойським, намагалися домогтися арешту майна банків із російським капіталом для відшкодування збитків за рішенням Третейського суду Гааги. Верховний Суд залишив у силі рішення Апеляційного суду Києва про неможливість арешту.
Верховний Суд України відмовився задовольнити скаргу приватного виконавця і залишив без змін постанови Київського апеляційного суду, якими було знято арешт з рухомого і нерухомого майна українських банків із російським капіталом. Рішення у справі про майно "Сбербанка" винесено 18 квітня, у справі "ВТБ Банку" – 11 квітня, у справі "Промінвестбанку" – 14 березня. Документи опубліковано в Єдиному реєстрі судових рішень.
Приватний виконавець наклав арешт на активи "дочок" російських держбанків у межах виконання постанови Апеляційного суду Києва від 5 вересня 2018 року, якою було задоволено клопотання низки компаній, пов'язаних із групою "Приват" бізнесмена Ігоря Коломойського, про арешт акцій і майна "Сбербанка", "Промінвестбанку" і "ВТБ Банку".
Арешт накладено для забезпечення виконання рішення Третейського суду Гааги від 2 травня про стягнення компенсації за порушення Росією угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Російської Федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій від 27 листопада 1998 року. На користь позивачів було присуджено стягнути $139 млн.
Скасовуючи постанови приватного виконавця про арешт майна банків із російським капіталом, Київський апеляційний суд у постановах від 20 листопада і 6 грудня 2018 року вказав, що боржником у цій справі є Російська Федерація, а не фінансові установи. Крім того, суд зазначив, що приватний виконавець не може бути виконавцем судового рішення, боржником за яким є держава.
Верховний Суд погодився з цим і ухвалив рішення на користь "дочок" російських держбанків.