Афганська режисерка Сахра Карімі: Я не вірю "Талібану". Вони брешуть

Про це в інтерв'ю ТСН, яке вийшло 18 серпня, розповіла всесвітньо відома режисерка з Афганістану Сахра Карімі.

Карімі із сім'єю покинула країну після захоплення талібами Кабула і зараз перебуває у Києві.

Режисерка розповіла, що талібів в Афганістані підтримує багато людей, але молоде покоління чинить опір "Талібану".

"Багато людей в Афганістані, особливо чоловіків, – за "Талібан". Через те, як вони звикли думати, як вони звикли поводитися із жінками. Вони вважають, що жінка має сидіти вдома. Носити хіджаб. Ніколи не розмовляти з чужими чоловіками. Не ходити на роботу. Таких людей, особливо чоловіків, дуже багато в Афганістані. Фактично вони постійно мали "Талібан" всередині, просто надягали краватку, піджак і йшли на роботу, прикидаючись іншими. Зараз вони просто змінили одяг, але в голові у них залишилося те саме. І таких майже половина країни. Але є ще інший рух – проти талібів, до лав якого вступає молодь. Зараз усе дуже хаотично. Ніхто не розуміє, що відбувається. "Талібану" потрібне міжнародне визнання, сподіваючись на це, вони зараз контролюють свою поведінку. Не показують справжнього обличчя. Надягають маску. Але всередині вони дуже традиційні. Це затишшя перед бурею. Ми не знаємо, що трапиться, якщо вони таки дістануть міжнародне визнання", – сказала вона.

Карімі розповіла, що вона – єдина в Афганістані жінка з вищою кінематографічною освітою. Режисерка 2015 року закінчила кіноакадемію у Словаччині.

"У мене були чудові можливості залишатися там, навчати, знімати фільми. За мої короткометражки, які зібрали багато нагород, мене там уже впізнавали. Але тоді я вирішила: я не лишуся в Словаччині, я хочу повернутися додому. Я дуже багато працювала. Сім років. Кожного дня я працювала для рідної країни. Аби показати людям, що кіно – важливе. Наші історії важливі. Я на кожному кроці стикалася з пересудами, упередженням. На мене часто нападали в соцмережах. У мене було багато обмежень. Я намагалася боротися з корупцією в нашому кінематографі. Я постійно боролася, це стало метою життя. Бачите, тут я пофарбована, але біля коріння волосся геть сиве. Ні, мені не було легко. Але раптом усе пішло шкереберть", – сказала вона і розплакалася.

Режисерка непокоїться за долю національної кінокомпанії Afghan Film, яку вона очолює.

"Навіщо ми тоді боролися? За що? Я не знаю, що станеться з Afghan Film. Моє покоління не любить обмежень. Ми не покоління бурок, ми не хочемо закривати обличчя, ні. Ми не хочемо бути невидимими. Ми хочемо бути частиною суспільства. Це так важко, розумієте. Варто відчути свободу, варто пожити вільною, ти вже не можеш дозволити комусь прийти і обмежувати тебе. Мені так шкода Афганістан. Мені так шкода афганський народ, афганських жінок. Ми дуже талановиті, знаєте. Дуже творчі. Ми тільки почали будувати свою країну. Все було занадто добре. У нас були кав’ярні, бібліотеки, будинки моди, у нас був кінофестиваль, фестиваль музики, у нас усе було, ми нарешті почали відчувати себе частиною світу. І тепер це все... просто закрилося. Я не вірю "Талібану". Вони брешуть. Вони не хочуть, аби жінки мали голос. Вони ненавидять освічених жінок. Вони ненавидять незалежних жінок", – додала Карімі.

Вона пояснила, що таліби не люблять освічених і сильних жінок, оскільки бояться, "що це зашкодить їхній мужності".

"Багато афганців пишаються тим, які вони патріархальні, яка в них традиційна країна. Вони бояться, що зміни можуть занапастити їхню так звану релігію, бо іслам вони перекручують, розумієте? Варто мені принаймні трохи заспокоїтися... Я знову думаю про це... Зараз, перед інтерв’ю, дивилася на фото своєї квартири, на свої квіти. І думала, хто буде їх поливати тепер? І – якщо взяти ширше – хто тепер буде поливати квіти Афганістану? Я ніколи не думала, що це станеться з нами. Ніколи... Країни без культури, без кіно, без музики, театру, без картин не існує. Це не народ, а просто населення. Воно їсть, спить, марнує час, але не створює історію. Історію створює культура. Культура – це ідентичність нації. А таліби не розуміють мистецтво, не знають, що це таке. Вони такі обмежені. Вони оголошують через соцмережі: "Ми займемо такий-то регіон, приводьте дівчат старших від 15 років, ми візьмемо їх за дружин". Це неприйнятно, це абсолютно неприйнятно. Це не іслам. Вони неправильно його трактують", – додала Карімі.

Контекст:

Карімі – очільниця національної кінокомпанії Afghan Film, перша в Афганістані жінка з докторським ступенем у галузі кіновиробництва. Ще 15 серпня вона писала в Instagram, що не хоче покидати країну, і закликала світ "не відвертатися" від Афганістану, майже усю територію країни на той час уже захопили таліби.

Один з останніх фільмів Карімі "Хава, Мар'ям, Аїша" про вагітність і аборти в Афганістані показали на Венеціанському фестивалі 2019 року, повідомляє Variety. Вона висловлювала побоювання за своє життя після захоплення талібами території країни, зазначило видання.

Зараз Карімі в Києві. Вона мала полетіти українським літаком в ніч на 16 серпня, але не встигла на рейс, Україна допомогла евакуювати Карімі та її сім'ю, розповідав глава МЗС Дмитро Кулеба. Режисерку унаслідок "спецоперації з паролями" посадили на турецький військовий борт і вона спочатку прилетіла до Туреччини, а потім до України.

Ісламістський рух "Талібан" створили 1994 року, з 1996-го до 2001 року він був при владі в Афганістані, контролював більшість території країни.

Після терактів 11 вересня 2001 року у США і відмови "Талібану" видати лідера терористичної організації "Аль-Каїда" Усаму бен Ладена до Афганістану увійшли американські війська. Уряд "Талібану" було повалено, таліби почали бойові дії проти влади.

У лютому 2020 року представники США і руху "Талібан" підписали мирну угоду, яка передбачає виведення іноземних військ з Афганістану протягом 18 місяців після її підписання.

Ситуація з безпекою в Афганістані погіршилася на тлі виведення американських військ, яке розпочали у квітні 2021 року. До 15 серпня рух "Талібан" узяв під контроль практично всю країну, зокрема столицю Кабул. Президент Афганістану Ашраф Гані цього самого дня втік за кордон.

17 серпня представники "Талібану" дали першу пресконференцію після приходу до влади, на якій пообіцяли, що ніхто не буде атакувати інші країни з території Афганістану, підтвердили загальну амністію для афганських чиновників і заявили, що жінки зможуть працювати, якщо будуть "жити за законами шаріату".

На тлі наступу "Талібану" іноземні держави почали евакуацію своїх громадян. Цей процес було паралізовано через те, що 16 серпня в аеропорту Кабула панував хаос, і аеропорт скасував усі комерційні рейси.17 серпня процес евакуації відновився, хоча міністерка оборони Франції Флоранс Парлі повідомила, що блокпости талібів ускладнюють доступ до аеропорту.

Кілька країн (США, Франція, Німеччина, Великобританія) скерували своїх військовослужбовців до Афганістану для забезпечення безпеки евакуації.

Україна в ніч на 16 серпня встигла забрати з Кабула 79 осіб. Серед них, окрім вісьмох українців, були громадяни Нідерландів, Білорусі, Хорватії та Афганістану, які попросили про термінову евакуацію. Дев'ять евакуйованих Україною афганців просять надати їм статусу біженця.

За даними МЗС України, готовність евакуюватися з Афганістану висловило щонайменше 153 українця.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив 17 серпня, що Україна "буде забирати всіх своїх громадян з Афганістану, скільки б не потрібно було рейсів". 18 серпня до Афганістану вилетів український військовий літак. Ще один – цивільний – стоїть в аеропорту Кабула.